Науковці реконструювали обличчя жінки, яка жила 10 500 років тому завдяки стародавній ДНК

Фото: Ghent University Archaeology Department

Дослідники з Університету Генту проаналізували мікроскопічні фрагменти стародавньої ДНК, витягнуті з кісток доісторичної жінки, знайденої в печері Марго поблизу Дінана (Бельгія). Завдяки цьому їм вдалося відновити її зовнішність із винятковою деталізацією, повідомляє CNN.

Нові факти про мешканців мезоліту

Отримані генетичні дані вказують, що у жінки були яскраво-блакитні очі та відносно світла шкіра, – розповідає археологиня Ізабель Де Гроот, яка очолила проєкт. – Ці ознаки відрізняють її від більшості відомих мисливців-збирачів Західної Європи того періоду.
За її словами, ця особа належала до тієї самої генетичної лінії, що й знаменитий “Чеддарський чоловік” із Великої Британії, але мала темніші риси обличчя та трохи насиченішу пігментацію.

Реконструкція обличчя та антропологічні дані

Аналіз черепа показав, що жінка померла у віці між 35 і 60 роками. Високе перенісся, виражені надбрівні дуги й широка щелепна лінія надали її обличчю характерного вигляду. Ці деталі забезпечили художникам можливість створити вірогідне 3D-зображення її рис.

Фото: Ghent University Archaeology Department

Унікальність поховання та обрядові традиції

На відміну від типових мезолітичних могильників, посмертні залишки цієї жінки лежали разом із восьми іншими жінками, і всі скелети були вкрити охрою та кам’яними уламками. На одному з черепів помічені сліди післясмертних порізів, що свідчить про складні ритуали пам’яті й символічних обрядів.

Генетичні відмінності та культурні імплікації

Філіпп Кромбе, співдослідник із Генту, відзначає: “Хоча попередні зразки усіх мисливців-збирачів Західної Європи належали до однієї великої групи, ми бачимо несподівану різноманітність пігментації між окремими популяціями”. Це відкриття змушує переглянути уявлення про генетичну гомогенність ранніх європейців.

Перспективи подальших досліджень

Вчені планують продовжити вивчення залишків, щоб з’ясувати родинні зв’язки між похованими разом особами, а також дослідити харчові практики мезолітичних спільнот. Наявність крем’яних знарядь, кісток дичини й риб’ячих залишків на стоянці поруч із печерою вказує на кочовий спосіб життя та значну роль рибальства в їхній економіці.

Вам також може бути цікаво:

Читайте також