Найстародавніші українські прізвища: хто і коли їх почав носити, та що вони означали насправді

Фото: YSTNews

Українські прізвища — це не просто прізвиська чи мовні форми.
Це зашифрована історія родів, княжих династій, ремесел, давніх професій і навіть дохристиянських культів. Частина з них з’явилася ще тоді, коли Європа не мала сталих родових назв.

Сьогодні ми знаємо тисячі українських прізвищ, але лише кілька сотень належать до справді найстародавніших, сформованих ще в XI–XIV століттях, до повного утвердження прізвищ у Речі Посполитій та Російській імперії.

У цій статті YSTNews — найдавніші українські прізвища, їх походження та значення, а також регіональні особливості, які збереглися донині.

Коли з’явилися перші українські прізвища

Багато істориків, серед яких Ярослав Грицак, Наталя Яковенко та Михайло Котляр, зазначають:
Українські прізвища почали формуватися ще з княжої доби, коли знать мала спадкові додаткові імена, що виконували функцію родових означень.

Але справжня система прізвищ почала закріплюватися у XIV–XV століттях, коли українські землі входили до складу:

  • Великого князівства Литовського,

  • Галицько-Волинського князівства,

  • пізніше — Речі Посполитої.

Саме тоді закріпилися форми на:

  • -енко,

  • -ук / -юк,

  • -ич / -ович,

  • -ський / -цький,

  • -ець / -анець,

  • -айло,

  • -ко,

  • -ак,

  • -ун.

Топ-7 найстародавніших українських типів прізвищ

1. Прізвища на –енко (XI–XIII ст.)

Це один із найдавніших і найтиповіших українських суфіксів, що означав «дитина», «нащадок», «той, хто походить від…».

Перші письмові фіксації — ще у період Київської Русі.

Найдавніші прізвища:

  • Петренко (нащадок Петра)

  • Остапенко

  • Дмитренко

  • Гриценко

Унікальність: суфікс –енко був властивий саме українським землям, особливо Київщині, Полтавщині та Черкащині.

2. Прізвища на –ич / –ович (XII–XIV ст.) — княжі та боярські роди

Це спадщина Київської Русі. Такі прізвища носили представники вищих станів або заможні городяни.

Давні приклади:

  • Данилович

  • Романович

  • Іванович

  • Добрянський (у ранній формі Добрянкович)

У ХІІ–ХІІІ ст. такі форми були аналогом прізвищ у норманів чи саксонців.

3. Прізвища на –ський / –цький (XIV ст.) — від назв поселень

Поширені в Галичині, на Волині та Правобережжі. Такі прізвища вважалися шляхетськими.

Давні форми:

  • Костецький

  • Збаразький

  • Острозький

  • Корецький

Такі прізвища носили переважно роди, пов’язані з територіальними володіннями.

4. Прізвища на –ук / –юк (XIII–XIV ст.) — давнє Волинське походження

Суфікси –ук і –юк характерні для історичної Волині, Полісся та Поділля.

Давні прізвища:

  • Ковальчук

  • Гаврилюк

  • Мирончук

  • Гнатюк

Їх походження схоже на –енко, але давніше у західних землях.

5. Прізвища від дохристиянських імен (XI–XIII ст.)

Це одні з найрідкісніших та найдавніших українських прізвищ.

Історичні форми:

  • Тур, Туренко (від імені, пов’язаного з культом тура-бика)

  • Левко (культ левів у ранніх слов’янських дружинах)

  • Ворон, Воронович

  • Сокіл, Соколенко

  • Дуб, Дубенко

Це пряме продовження дохристиянської антропонімії Київської Русі.

6. Прізвища від професій (XIII–XV ст.)

Дуже давні та поширені на всій території України.

Найдавніші:

  • Коваль, Коваленко

  • Гончар, Гончарук

  • Писар, Писаренко

  • Пастух, Пастушенко

  • Мельник

Це прізвища, які часто передавалися «у спадок» ще до їх офіційного закріплення.

7. Прізвища з тюрксько-кипчацьким корінням (XII–XIV ст.)

Українці мали тривалі контакти з половцями, кипчаками та ногайцями — частина їх ономастики інтегрувалася у прізвища.

Давні приклади:

  • Карась (від тюркського кара — “чорний”)

  • Козак

  • Сагайдак

  • Татаренко

Частина таких прізвищ пов’язана з дружинниками та військовими традиціями.

Найстародавніші українські прізвища, зафіксовані в документах XI–XIV століть

За даними досліджень Інституту української мови НАНУ та істориків Наталі Яковенко і Леонтія Войтовича, до найдавніших належать:

  • Даниловичі

  • Романовичі

  • Туровичі

  • Острозькі

  • Збаразькі

  • Корецькі

  • Ходкевичі

  • Глинські

  • Карачевичі

  • Митко / Митьків (боярські роди)

  • Кондратенко (найдавніша форма — Кондрат, XII ст.)

Чому Україна зберегла такі давні прізвища

Українські землі у середньовіччі були:

  • густо заселеними,

  • політично роздрібненими,

  • активними у міжнародній торгівлі,

  • міжкультурним перехрестям (Візантія, Литва, Русь, Крим, Польща).

Це створило сприятливі умови для раннього формування стабільних родових назв, набагато раніше, ніж у більшості країн Європи.

Як стародавні прізвища живуть сьогодні

Україна має одну з найбільших у Європі прізвищевих систем — понад 135 тисяч унікальних прізвищ.

За даними демографів:

  • прізвища на –енко досі складають понад 38% усіх українських прізвищ;

  • найвища концентрація давніх княжих та шляхетських прізвищ — у Галичині та на Волині;

  • найрізноманітніша структура — в Одеській, Чернівецькій та Закарпатській областях завдяки мультикультурному впливу;

  • найдавніші дохристиянські прізвища найчастіше зустрічаються на Поліссі.

Висновок

Українські прізвища — це жива історія.
У кожному — частина родового коду, що веде до часів Київської Русі, княжих династій, козацької доби і навіть ще глибше — у світ давньослов’янських вірувань.

Ми не просто носимо прізвища — ми носимо історію.

Зараз читають:

Читайте також