Гетьмани і темні інтриги: українська історія, яку не прочитати в підручниках
Тіньова політика Гетьманщини: чому ця історія не для підручників
Козацькі гетьмани традиційно асоціюються з перемогами, походами, булавою і державотворенням. Але реальна політична історія України XVII–XVIII століть — це не лише дипломатія й битви. Це:
-
палацові перевороти,
-
замовні вбивства,
-
інформаційні кампанії,
-
змови старшини,
-
інтриги іноземних держав,
-
отруєння і розстріли,
-
таємні агенти сусідніх імперій.
За словами історика Кирила Галушка, українська політична еліта того часу жила в умовах, коли “зрада була звичайною стратегією виживання”.
Саме тому історії гетьманів інколи більше нагадують політичний трилер, ніж академічну монографію.
Змова проти Івана Виговського: фінал, вирішений кулею
Після Гадяцької угоди 1658 року, яка мала шанс перетворити Україну на автономну союзну державу Речі Посполитої, проти Івана Виговського розпочався масштабний протест старшини.
Змовники звинувачували гетьмана у “служінні полякам”, хоча насправді він намагався вирвати державу з-під московського контролю.
У 1664 році, вже позбавлений булави, Виговський був:
-
заарештований,
-
страчений пострілом у Махнові,
-
за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.
Сучасні історики вважають, що процес був лише ширмою, а його ліквідацію організували конкуренти, які боялися його впливу та дипломатичної майстерності.
Брюховецький: союзник Москви, якого погубили власні ставки
Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, який пішов на прямі васальні відносини з Москвою, став жертвою політичної гри, яку сам і запустив.
1668 року він прибув на зустріч із Петром Дорошенком, гетьманом Правобережжя. Замість переговорів відбулася кривава розправа:
-
охорона Брюховецького була швидко обеззброєна,
-
самого гетьмана вбили за наказом Дорошенка.
Проте одразу після страти почали циркулювати чутки: за цим стояли московські агенти, які прагнули позбутися ненадійного союзника і водночас поглибити розкол між гетьманами.
Дорошенко, щоб уникнути бунту в козацькому таборі, був змушений поховати Брюховецького з державними почестями — абсурдний епілог політичної трагедії.
Самойлович vs Мазепа: перший український “двірцевий переворот”
У 1687 році в українській верхівці вибухнула змова, внаслідок якої було усунуто гетьмана Івана Самойловича.
Звинувачення були класичними для того часу:
-
“зрада”,
-
“непослух Москві”,
-
“особисті амбіції”.
Реальних доказів не існувало. Проте старшина підтримала молодшого і більш гнучкого політика — Івана Мазепу, який саме в цей час будував у Москві репутацію “слухняного партнера”.
Самойловича заслали до Сибіру — так закінчився один із найбільших внутрішніх переворотів у Гетьманщині.
Отруєння, шпигуни та церковні змови XVIII століття
XVIII століття стало часом:
-
таємних отруєнь,
-
вбивств у козацьких старшинських родах,
-
московських спецоперацій,
-
суперництва між полковниками,
-
загадкових смертей єпископів, які виступали проти централізації.
Навіть Іван Мазепа, який умів майстерно маневрувати між інтересами імперій, став ціллю безпрецедентної кампанії дискредитації з боку Московії:
-
фейкові “листи-зради”,
-
церковні анафеми,
-
інформаційні вкиди,
-
підкуп старшини.
Фактично, Росія створила першу в Україні масштабну інформаційно-психологічну операцію, спрямовану на ліквідацію політичного авторитету гетьмана.
Уроки історії: чому ці події важливі сьогодні
Гетьманщина — це не лише хоругви, лицарі та гравюрні портрети. Це жорстока політична боротьба, де:
-
сила була менш важливою, ніж інтрига,
-
союзники могли стати катами,
-
“правда” формувалася впливом іноземних держав,
-
інформаційні кампанії вирішували долю лідерів.
Сьогодні, коли Україна знову переживає тиск зовнішніх сил, ці історії звучать особливо актуально: інтриги, фейки, змови та агентурні ігри — не новина для нашої землі, а її історичний виклик.
Короткі довідки про гетьманів
Іван Виговський
Гетьман Війська Запорозького (1657–1659)
Один із найосвіченіших діячів доби, автор Гадяцької угоди, яка фактично закладала проєкт федерації з Річчю Посполитою. Проти нього була організована масштабна старшинська опозиція. Страчений поляками у 1664 році.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Виговський
Іван Брюховецький
Гетьман Лівобережної України (1663–1668)
Перший гетьман, який особисто присягнув московському царю. Став жертвою внутрішніх конфліктів та боротьби за владу, загинув у результаті страти, організованої прихильниками Петра Дорошенка.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Брюховецький
Петро Дорошенко
Гетьман Правобережної України (1665–1676)
Один із найвпливовіших діячів Руїни. Прагнув об’єднати Україну та відновити сильну державність, балансував між турецьким, польським і московським впливами. Учасник конфлікту, що призвів до смерті Брюховецького.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Петро_Дорошенко
Іван Самойлович
Гетьман Лівобережної України (1672–1687)
Проводив політику централізації, намагався відновити єдність Гетьманщини. Був усунутий змовою старшини та відправлений у заслання після приходу до влади Івана Мазепи.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Самойлович
Іван Мазепа
Гетьман Війська Запорозького (1687–1708)
Один з найвідоміших українських гетьманів. Прагнув створити самостійну Україну, але після переходу на бік Швеції під час війни зі Московією став жертвою масової дискредитаційної кампанії.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Мазепа
Джерела, використані для підготовки матеріалу:
-
Енциклопедія історії України
-
Український інститут національної пам’яті
-
Наукові статті та архівні матеріали з відкритих джерел
-
Вікіпедія (уточнення дат та історичних подій)
Інші також читають:
- Розкрито, якою мовою говорили князі Київської Русі: історик розвіяв російські міфи
- У Швеції знайшли підземне місто XVI століття: як виглядало життя скандинавів понад 400 років тому
- Археологи знайшли скарби вікінгів біля Вестероса