Зникли через людей, але могли б жити й сьогодні: вчені розкрили правду про доісторичних гігантів в Європі
Німецькі вчені з Байройтського університету з’ясували, що сучасний клімат Європи досі придатний для проживання одного з найвеличніших доісторичних ссавців — прямобивневого лісового слона (Palaeoloxodon antiquus). Цей вид вимер приблизно 11 тисяч років тому, проте нові дані свідчать, що йому могли б бути комфортні нинішні кліматичні умови.
Робота опублікована у журналі Frontiers of Biogeography (FBG).
Читайте також: Вчені з’ясували, як довго Земля залишатиметься придатною для життя людей
Так, вчені зібрали та проаналізували викопні рештки лісового слона з усієї Європи, класифікувавши їх за кліматичними фазами (теплими та холодними періодами). Далі вони використали кліматичне моделювання на основі цих даних, щоб відтворити екологічну нішу, в якій існував лісовий слон у минулому.
Отримані моделі порівняли з сучасними кліматичними показниками, і результати виявилися вражаючими: сучасний клімат Західної та Центральної Європи залишається досить сприятливим для проживання цих тварин, за винятком гірських регіонів, таких як Альпи та Кавказ.
Нагадаємо, що прямобивневий лісовий слон (Palaeoloxodon antiquus) – один із найбільших наземних ссавців, які коли-небудь жили в Європі. Він є вимерлим видом, що належав до родини слонових, і був широко поширений по всьому європейському континенту впродовж плейстоцену.
Прямобивневі слони з’явились у Європі близько 700 тисяч років тому. Він пережив кілька льодовикових періодів, перш ніж вимер під час останнього через тиск з боку людей.
Зовнішній вигляд Palaeoloxodon antiquus:
- висота в плечах – до 4 метрів;
- вага – до 13 тонн, що більше, ніж у сучасних африканських слонів;
- бивні — довгі, прямі або злегка вигнуті, могли досягати 4 метрів у довжину;
- тіло масивне, з відносно короткими кінцівками — пристосування для проживання в лісовій місцевості.
Середовище проживання та спосіб життя:
- віддавав перевагу лісовим або напіввідкритим територіям з рясною рослинністю;
- харчувався гілками, листям, корою — типовий листоїдний травоїдний;
- жив у стадах, імовірно, з соціальною структурою, схожою на сучасних слонів.
Прямобивневий лісовий слон (Palaeoloxodon antiquus) вважається нащадком Palaeoloxodon recki, який еволюціонував в Африці. Також він являється близьким родичем інших прямих бивневих слонів, зокрема острівних форм (як P. falconeri на Сицилії та Мальті), які були набагато менші за розміром через ефект острівної карликовості.
Проведена вченими робота підкреслює роль великих травоїдних у формуванні екосистем. Це дало змогу переосмислити екологічну роль вимерлих мегафауни і потенційно — надихнути на роздуми про ревайлдинг (відновлення екосистем через повернення зниклих видів або їхніх аналогів).
Читайте також: Морське дно стане автобаном і залізницею водночас: інженери з Європи будують найдовший у світі збірний тунель
Дане дослідження є вагомим внеском у палеоекологію та кліматологію, а також викликає цікаві дискусії у сфері сучасної природоохоронної науки.