Міжнародна команда вчених з Великої Британії, США, Франції та Бельгії виявила ключові кліматичні зміни в осадах Північної Атлантики, які пояснюють різке глобальне похолодання 3,6 млн років тому. Дослідження вказує на активізацію потужної океанічної течії — Ісландсько-Шотландської глибинної течії — яка могла кардинально змінити циркуляцію вод і спричинити глобальні кліматичні зрушення.
У межах експедицій IODP 395/395C вчені дослідили глибоководні осадові керни, зібрані в північній частині Атлантичного океану — на схід від Серединно-Атлантичного хребта. Аналіз показав різкий перехід у структурі відкладень: від світлих карбонатних мулів до темніших глинистих осадів. Ця зміна свідчить про значні кліматичні зрушення в той період.
Дослідники пов’язують ці трансформації з активізацією Ісландсько-Шотландської глибинної течії (ISOW) — одного з ключових компонентів глобальної океанічної циркуляції, відомої як «термохалінна конвеєрна стрічка». Саме ця течія відіграє критичну роль у перерозподілі тепла між півкулею Землі.
«Розуміння того, як зміни в океанських течіях впливали на формування льодовикових щитів і зміну клімату у минулому, є надзвичайно важливим для прогнозування майбутніх сценаріїв», — зазначив доктор Борис Карацоліс з Вільного університету Брюсселя.
Особливої ваги дослідженню надає те, що мова йде про епоху пліоцену — період в історії Землі з кліматичними умовами, схожими на ті, що прогнозуються для XXI–XXII століть унаслідок сучасного глобального потепління.
Науковці наголошують: ці дані можуть стати підґрунтям для кращого розуміння ризиків, пов’язаних із потенційним уповільненням або навіть зупинкою сучасних океанічних течій, таких як Гольфстрім. Подальші дослідження допоможуть уточнити причинно-наслідкові зв’язки між зміною океанічної циркуляції, утворенням льодовиків і різкими кліматичними змінами.