Міжнародна команда астрономів уперше детально зафіксувала, як формуються гігантські зірки, що згодом вибухають як наднові. У центрі дослідження — зірка HW2 в сузір’ї Цефей А, яка вже має масу у 16 разів більшу за Сонце. Спостереження показали, що її зростання підтримується потужним акреційним диском із гарячого аміаку, що охоплює сотні мільярдів кілометрів.
Дослідження опубліковано у науковому журналі Astronomy & Astrophysics (A&A).
Читайте також: До Землі мчить гігантський астероїд: астрономи вже готують телескопи
Так, міжнародна група вчених здійснила прорив у розумінні механізмів формування масивних зірок, які згодом перетворюються на наднові. Це стало можливим на прикладі молодого світила HW2 у сузір’ї Цефей А, що знаходиться у 2300 світлових роках від Землі. Ця зірка вже досягла 16 сонячних мас. За даними вчених, це один із найяскравіших прикладів гігантських зірок у процесі утворення, що досі викликало жваві суперечки серед астрономів.
Для спостережень використовували надпотужні радіотелескопи Very Large Array у США.
Так, прилади зафіксували навколо зірки акреційний диск — структуру з гарячого аміаку, радіус якого становить від 200 до 700 астрономічних одиниць (це приблизно 30–105 мільярдів кілометрів). Через цей диск газ із міжзоряного середовища безперервно потрапляє на поверхню HW2.
Цей потужний газовий потік падає на зірку зі швидкістю 0,002 сонячної маси на рік, що стало рекордним показником для таких об’єктів. Для порівняння, 0,002 сонячної маси становить 3,98 секстильйону тонн — у 6,7 млрд разів більше за масу Землі.
“Ми отримали прямий доказ, що масивні зірки можуть формуватися через дискову акрецію”, – заявив керівник дослідження доктор Альберто Санна.
До речі, аналіз виявив асиметрію диска, що вказує на зовнішні газові потоки, які живлять його свіжим матеріалом. Це пояснює, як зірка продовжує рости, незважаючи на величезну масу. Комп’ютерне моделювання ідеально збіглося зі спостереженнями, показавши баланс між гравітаційним колапсом та обертанням.
Дане дослідження поставило крапку в дискусіях про природу HW2, довівши, що акреційні диски здатні підтримувати формування навіть найпотужніших зірок.
Читайте також: Чи не настав час повертатися? Стало відомо, коли Чорнобильська зона відчуження стане безпечною для людей
Це відкриття має важливе значення для розуміння еволюції Всесвіту, адже наднові — джерело важких елементів і ключовий чинник у формуванні нових зірок і планет. Тепер науковці мають більше доказів того, як зароджуються космічні гіганти, які згодом можуть стати каталізаторами нових зоряних поколінь.