Дослідники з Університету Північного Мічигану виявили, що внутрішні пера крил вухатої сови (Asio otus) мають властивість флуоресценції — вони світяться рожевим кольором під ультрафіолетовим (УФ) світлом. Цей ефект виникає завдяки наявності флуоресцентних пігментів, які називаються порфіринами.
Про це повідомило видання Sciencealert.
Орнітологиня Емілі Гріффіт спільно з колегами з Університету Північного Мічигану та обсерваторії штату Вайтфіш-Берд-Пойнт досліджували пір’я, зібране з внутрішніх крил 99 вухатих сов, коли птахи мігрували через Верхній півострів Мічигану навесні 2020 року. Вченим вдалось виявити дещо дивовижне.
Так, стало відомо, що внутрішнє пір’я крил вухатої сови світиться рожевим під певним освітленням.
Відбувається це завдяки порфіринам, пігментам, невидимим для людського ока, що в перекладі з грецької означає “фіолетовий”.
Порфірини — це органічні сполуки, які зустрічаються в природі й беруть участь у багатьох біологічних процесах (наприклад, вони є частиною гемоглобіну). Вони мають здатність світитися під УФ-світлом, і в птахів ці пігменти часто зустрічаються в пір’ї.
Спочатку вчені вирішили, що ці пігменти, невидимі для людського ока, можуть бути частиною складного сигнального механізму. Так як сови бачать в ультрафіолетовому спектрі, а їхня здобич (гризуни) — ні, то рожеве світіння може служити способом спілкування між птахами, не привертаючи уваги ворогів.
Проте дослідження 99 сов показали, що інтенсивність флуоресценції залежить від віку, статі та ваги птаха. Так, інтенсивність свічення зменшується з віком пір’я, що, за припущенням, може також слугувати індикатором його “свіжості”.
Вчені вияснили, що у вухатих сов флуоресценція сильніша у самок із темнішим оперенням, а також у старших птахів. Молоді особини з блідішим пір’ям демонстрували яскравіше світіння, якщо були важчими — це може бути “чесним сигналом” про їхній фізичний стан.
“Цілком можливо, що флуоресцентні пігменти, які демонструються у вухатих сов, використовуються для статевого відбору. Єдиний час, коли ці пігменти можуть бути безпосередньо демонстрованими (крім польоту), буде під час залицяння, під час якого самець виконує залицяльний політ, щоб залучити самок. Але навіть якби сови були чітко налаштовані на тонкі відмінності у світінні крил, яке хизується під час польоту самців, це не пояснює, чому крила самок повинні бути набагато яскравішими”, — йдеться в дослідженні.
Наразі у вчених поки немає остаточної відповіді, навіщо совам потрібна ця флуоресценція. Лише існує кілька гіпотез:
- Сигнальна функція: можливо, це спосіб спілкування між особинами одного виду, який помітний лише за певного освітлення.
- Оцінка віку або здоров’я: порфірини з часом руйнуються на світлі, тому інтенсивність флуоресценції може вказувати на вік або стан пера.
- Випадковий побічний ефект: це може бути просто особливість хімічного складу пера, яка не має прямої біологічної функції.
До того ж дослідники виявили, що флуоресцентні пігменти в перах сов не підпорядковуються звичайній двійковій класифікації — їхня кількість існує в спектрі, залежно від розміру, віку та статі птаха.
Науковці припускають, що причина може полягати не лише у візуальній комунікації, а й у регулюванні тепла. Відомо, що подібні пігменти в яєчній шкаралупі відбивають інфрачервоне випромінювання, допомагаючи контролювати температуру. Можливо, вони виконують таку саму функцію у пір’ї самок, зменшуючи втрати тепла під час гніздування.
“Ця альтернативна гіпотеза могла б пояснити, чому самки мають значно більше флуоресцентних пігментів, оскільки самці не висиджують і є більш фізично активними, коли полюють на предмети здобичі, тоді як самки відіграють основну роль у інкубації”, — йдеться в матеріалі.
Нагадаємо, що вухата сова (Asio otus) — це величний хижий птах, відомий своїми завзятими рогоподібними пучками вух і загадковими ялинковими відмітинами, які допомагають йому злитися з деревним середовищем існування.