Дослідник з Віргінського університету Данило Хек виявив справжню сенсацію — помилку в перекладі першого закону механіки, яка змінює наше уявлення про фізику. З моменту публікації цього закону в 1729 році вважається, що він не має жодних недоліків. Але тепер, завдяки зусиллям Хека, ми можемо зрозуміти, що одне латинське слово кардинально змінює суть основного принципу руху, пише terazus.com.
Загублене слово у віках
Коли Ісаак Ньютон формулював свої знамениті закони руху в 1687 році, його оригінальний текст був написаний латинською. Відомий перший закон інерції традиційно тлумачать так: тіло зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, поки не втрутиться зовнішня сила. Однак у первісній версії Ньютон використав слово quatenus — “настільки, наскільки”, яке було замінено на “unless” — “якщо не” при перекладі англійською у 1729 році, спотворивши первинний сенс.
Революційне переосмислення
Хек вважає, що правильний переклад змінює наше розуміння закону. Замість того щоб просто описувати рух без зовнішніх сил, Ньютон вказував, що кожна зміна імпульсу тіла відбувається через вплив зовнішніх сил. Це відкриття має значний фізичний сенс, адже в реальному світі не існує тіл, абсолютно вільних від зовнішніх впливів. Наприклад, гравітація діє на відстані понад 13,8 мільярда світлових років, і навіть у міжзоряному просторі є щільність речовини.
Приклади з реального світу
Ньютон наводив конкретні приклади для пояснення свого закону. Один з найяскравіших прикладів — обертова дзиґа, що сповільнюється через опір повітря. За традиційним тлумаченням цей приклад виглядає парадоксально, адже дзиґа підлягає дії сил. Але нова інтерпретація вказує на логіку великого математика. Кожна зміна швидкості дзиґи сталася через вплив сил тертя, що демонструє універсальність фізичних законів не лише для земних, але й для небесних тіл.
Опір традиціям
Відкриття Хека, опубліковане в журналі Philosophy of Science у 2022 році, поки що не отримало широкого визнання. Три століття повторень створили потужну інерцію в освітній системі. Сам дослідник визнає, що деякі його колеги вважають цю інтерпретацію занадто революційною, тоді як інші запевняють, що така очевидність не потребує доведень.
Цей випадок ілюструє, як мовні нюанси можуть впливати на наукове мислення протягом століть. Навіть найточніші переклади не завжди здатні передати первісний задум автора, що особливо стосується наукової літератури.
Вам також може бути цікаво:
- Чому Росія не має права називати себе спадкоємицею Київської Русі: історик розкрив маловідомий факт
- Чому синьо-жовтий стяг — руський: несподіване відкриття історика
- Не українською і не російською: якою мовою спілкувались у Київській Русі