Всі знають ще з шкільної парти, що у VII–V століттях до н.е. на території сучасної України, особливо в південних регіонах, існували грецькі міста-держави. Саме тому глибоким є слід давньогрецької культури на території сучасної України. Цей вплив відображено не лише в археологічних знахідках, а й у прізвищах, які дійшли до наших днів.
Про це пише видання YSTNews з посиланням на книгу “Сучасні українські прізвища” . Так, мовознавець Юліан Редько розповідає про прізвища, які прийшли до нас зі Стародавньої Греції.
Дійсно, деякі українські родові імена мають давньогрецьке походження, сформоване за ознаками зовнішності, характеру, діяльності чи місцевості. Ці прізвища становлять одну з найбільших груп етнічної приналежності, їхня кількість становить 6,2%.
Читайте також: Українські прізвища, що свідчать про слабкість до алкоголю: перевірте своє у списку
Ахбаш. Імовірно, українське прізвище Ахбаш може походити від грецького слова, що означає “світловолосий” або “білий”. Так, у грецькій мові є слово λευκός (leukos) — “білий”, але варіації форми ах або ахбаш могли з’явитися в місцевих діалектах або внаслідок трансформацій на території Причорномор’я, де греки співіснували з тюрками й іншими народами.
На сьогоднішній день прізвище Ахбаш налічує 70 носіїв, більшість з яких проживало в Маріуполі (19) та Ялті (7).
Балабан — означає “величезний”, “пишний”, що могло характеризувати або людину у фізичному сенсі, або її статус.
Кіор — перекладається як «сліпий».
Куркчі — має коріння в ремісничій справі, і перекладається як «хутряний».
Варсамас — дуже рідкісне прізвище з еллінським забарвленням.
Волониць — трактується як «в’язальна спиця», що може свідчити про заняття предків рукоділлям.
Яцько — може мати грецьке походження, хоча точне значення не визначене.
Габіда — походження та значення залишаються нез’ясованими, але підозрюється давньогрецьке коріння.
Мармур — може бути пов’язане з грецьким словом «мармур», що означає «мармур».
Ялу — дуже рідкісне прізвище; етимологія досі залишається нез’ясованою, але фахівці підозрюють давньогрецьке коріння.
Мангуш — походить від назви населеного пункту, який має або грецьке, або тюркське походження.
Шамлі — також походить від назви населеного пункту з можливим грецьким або тюркським походженням.
Атамас — ім’я міфічного царя, онука Прометея.