Українські науковці продемонстрували одну з найпопулярніших прикрас часів Київської Русі (фото)
Національний музей історії України презентував важливу археологічну знахідку, що належить до періоду Київської Русі. Мова йде про сережку тринамистинну, датовану XII-XIII століттям, яку нещодавно показали публіці в рамках експозиції музею.
Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
Дана знахідка є частиною колекції Національного музею історії України. Її було випадково знайдено на Михайлівській площі у Києві у 1938 році.
Золота тринамистинна сережка, в її основі – кільце з круглого в перетині дроту, один його кінець згорнуто в трубочку, на іншому – отвір. На кільце нанизані три сферичні порожнисті намистини. На поверхні намистин – вісім сканних кілець, в які вписано трикутники з дрібної зерні. Між колами хрестоподібно напаяно по п’ять кульок зерні. Між намистинами та із зовнішнього боку однієї крайньої намистини на кільце накручено сканну дротинку, що фіксує їх.
Оздоблені трьома намистинами скроневі кільця, які називають також підвісками або сережками київського типу, з ХІ ст. стали одними з найпопулярніших прикрас на Русі. Їх вирізняло розмаїття декору намистин. Тиснені намистини покриті орнаментами із зерні та скані або ж суцільним «килимом» із зерні. Деякі намистини повністю ажурні, виконані зі сканних кілець, доповнених кульками зерні.
Ймовірно, існували різні варіанти носіння таких прикрас: їх могли вплітати у волосся, прикріпляти до головного убору й стрічки, носити на ряснах як колти.
Можливо, їх використовували також як сережки, про що свідчать знахідки в деяких похованнях: кільця, засилені у вушні раковини, які частково збереглися. Кільця з намистинами могли носити як парами, так і в більшій кількості, у поєднанні з іншими прикрасами.
Тринамистинні прикраси були поширені протягом тривалого часу на території Східної та Південно-Східної Європи, Ірану, а найзахіднішою точкою їх розповсюдження є територія Тюрингії.