Зазвичай археологія асоціюється зі стародавніми руїнами та пірамідами, але вчені довели, що її можна застосовувати і в космосі. Використовуючи дані рентгенівської обсерваторії Chandra NASA, астрономи відновили історію зірки, яка вибухнула мільйони років тому, залишивши по собі чорну дірку.
Робота опублікована в журналі The Astrophysical Journal (AstroJournal) .
У центрі уваги опинилася система GRO J1655-40, де сьогодні розташовується чорна діра, маса якої складає сім сонячних, і її супутник — зірка, маса якої становить половину маси Сонця. Однак спочатку це була система двох масивних зірок. Одна з них згоріла і вибухнула, як наднова, обсипавши свого сусіда уламками. Решта зірки провалилася всередину, утворивши чорну дірку.
Згодом, під впливом гравітаційних хвиль, орбіта системи звузилася. Чорна діра почала поглинати речовину своєї сусідки, повертаючи частину матерії, яка колись була викинута її попередницею. Частина цієї речовини утворила навколо чорної діри диск, а частина була викинута в міжзоряний простір у вигляді потужних потоків.
Саме цей зірковий «вітер» допоміг астрономам провести рентгенівські розкопки. Спостерігаючи за системою, коли вона була особливо яскравою, Chandra зафіксувала спектральні сліди окремих елементів у цих потоках. Порівнявши їх з моделями наднових, дослідники з’ясували, що знищена зірка була в 25 разів масивніша за Сонце і багата на важкі елементи.