За даними останніх досліджень, на відстані менше ніж 20 світлових років від нас обертається нова екзопланета GJ 251 c. Вона вчетверо перевищує масу Землі і, ймовірно, складається переважно з каміння й металів, що робить її класичною «суперземлею».
Потенційна зона життя
Найбільший інтерес у вчених викликало розташування GJ 251 c у так званій «зоні Золотоволоски» (Goldilocks zone) своєї зірки. Тут достатньо тепло, щоб вода могла існувати в рідкому стані, що підвищує шанси на наявність біологічних процесів.
Методи виявлення
Експерти з міжнародної групи астрономів проаналізували понад два десятиліття спектроскопічних спостережень зорі GJ 251. Вони відстежували крихітні флуктуації у світності, викликані гравітаційними впливами планет. Саме ці «хитання» дозволили встановити присутність масивного супутника зі шаленим, 54-денним орбітальним періодом.
Для точного підтвердження відкриття на дослідницькому обладнанні HPF (Habitable Zone Planet Finder) — надчутливому спектрографі, спроектованому спеціально для пошуку планет у зоні життя — зафіксували періодичні допплерівські зсуви, що беззаперечно вказали на рух GJ 251 c навколо своєї зорі у сузір’ї Близнюків.
Сусідня планета GJ 251 b
У тій же системі раніше виявили меншу планету — GJ 251 b, яка обертається за 14 днів. Нова суперземля поступається їй швидкістю, але значно випереджає за масою й відстанню від зорі, що забезпечує їй комфортніші температурні умови.
Перспективи досліджень атмосфер
«GJ 251 c — один з найпривабливіших варіантів для пошуку ознак атмосфери і можливих біосигнатур у найближче десятиліття», — наголошує професор Суврат Махадеван з Пенсильванського університету.
Хоча подорож на такі відстані за нинішніх технологій залишається недосяжною, запуск 30-метрових наземних телескопів допоможе вже незабаром отримати прямі зображення та спектри кам’янистих планет у сусідніх зоряних системах.
Моделювання атмосфери GJ 251 c
Згідно з дослідженням доктора Корі Бірда з Каліфорнійського університету в Ірвайні, вчені створили низку кліматичних моделей для GJ 251 c за різних кількісних та якісних параметрів атмосфери. Якщо в них будуть виявлені характерні ознаки метану, кисню чи інших «біомаркерів», це стане справжньою революцією в астробіології.
Деталі про відкриття та методологію досліджень доступні за посиланням: тут.