Хоч людство зазвичай вважає числа власною прерогативою, нові дослідження показують, що й наші вимерлі родичі могли оперувати кількісними поняттями. Згідно з матеріалом IFLScience, неандертальці та навіть ранні Homo erectus демонстрували перші ознаки математичного мислення.
Пошуки витоків числового уявлення
Команда доктора Фабіо Маччарді проаналізувала археологічні знахідки, анатомічні реконструкції та генетичні дані, щоб встановити, коли саме з’явилося здатність символічно відображати числа. Виявилось, що близько 1,7 мільйона років тому Homo erectus вже володів навиками, які свідчать про складнішу когнітивну структуру, ніж у його попередників.
Ключова роль ашельської сокири
Симетричний двобічний кам’яний ніж — відомий як ашельська сокира — став одним із головних доказів. На думку вчених, створення такого знаряддя вимагало абстрактного планування та розвиненої робочої пам’яті. “Щоб опанувати цю технологію, Homo erectus мусив мати більш складну тім’яну частку мозку й розвинути сучасні нейронні зв’язки”, — зазначають автори дослідження.
Від базового числового чуття до символів
Ранні гомініди, як і багато тварин (ворони, бджоли, риби), могли орієнтуватися в кількостях. Проте справжній стрибок відчуття «скільки» до символічного позначення цифр відбувся саме в лінії, що вела до Homo sapiens. Розвинені лобова й тім’яна частки нашого мозку — ключ до цієї здатності.
Нейроанатомічні реконструкції H. erectus
Комп’ютерне моделювання показує, що у мозку Homo erectus ці відділи були відносно більшими, ніж у попередників. “Це були перші гомініди з ознаками сучасної лобово-тім’яної кори”, — пояснює Маччарді.
Математичний потенціал неандертальців
Неандертальці теж користувалися символами для обліку. В Італії та Болгарії знайшли різьблені кістки й камені з рівномірно нанесеними рисками, датовані 50–60 тисячами років тому. Дослідники назвали їх «штучними системами пам’яті» — своєрідними зовнішніми носіями інформації для точного рахунку.
Генетичні підтвердження
Генетичні аналізи показують, що неандертальці мали низку специфічних генів (зокрема ROBO1), які впливають на формування мозкових структур, залучених до обробки числової інформації.
Отже, вміння оперувати абстрактними цифрами виявилося не унікальною рисою Homo sapiens, а результатом глибоких еволюційних процесів, що розпочалися ще в глибині мільйонів років.