Львів — одне з найвідоміших і найкрасивіших міст України, яке завжди було важливим культурним та політичним центром. Але за мальовничими вуличками й величними пам’ятками стоїть ще й цікава історія самої назви міста. Вона безпосередньо пов’язана з князем Левом Даниловичем — сином легендарного короля Данила Галицького. Саме на його честь і було назване місто, яке згодом стало символом української ідентичності, пише Главред.
Як з’явився Львів і чому він отримав таку назву
Вперше Львів згадується у літописах 1256 року, коли велика пожежа охопила місто. Та дослідники вважають, що фортецю почали зводити ще у 1240-х роках, після падіння Києва під ударами татаро-монгольської навали. Українські князі шукали безпечніші землі, щоб відновити свою владу і зміцнити оборону.
За переказами, засновником Львова був король Данило Галицький, який і назвав місто на честь свого сина Лева. Таким чином, назва стала вічним пам’ятником правителю та символом нової сторінки в історії Галицько-Волинського князівства.
Львів у середньовіччі: багатокультурне місто
У XIV столітті Львів перейшов під владу польського короля Казимира III. Тут почали оселятися поляки, німці, вірмени, євреї — кожна громада створювала власний квартал, додаючи місту унікального культурного колориту. Львів отримав магдебурзьке право, що дало йому широку автономію в управлінні.
У 1527 році велика пожежа знищила середньовічну забудову. Для відновлення запросили італійських архітекторів, які надали місту риси Ренесансу, що збереглися до наших днів.
Найдавніша назва — “Львовъ городъ”
Відомий український мовознавець Ярослав Рудницький у своїй праці “Наш Львів” (1953 р.) з’ясував, що найстаріша відома назва міста — “Львовъ городъ”, що дослівно означає “місто Лева”. Пізніше у документах зустрічалися варіанти “град Львова” та “город Льва”, які використовувалися переважно в урочистій та поетичній мові.
З часом скорочена форма “Львов” стала вживатися без додаткового слова “город”. У XIV столітті з’явився варіант “Ильвів”, пов’язаний з особливостями вимови у західноукраїнських говірках.
Як Львів називали в інших країнах
-
Латинська мова: Leopolis, Leopolia, Leontopolis, Leo.
-
Німецька мова: Leonburg, згодом Lemberg — офіційна назва за часів Австрії та під час Другої світової.
-
Польська мова: Lwów — поширена з XV століття.
-
Грецька мова: Леонтополіс, Леовіос.
-
Турецька мова: Ілі, Ільбов, Ільбадір.
-
Вірменська мова: Ілоф.
-
Їдиш: Лемберґ.
-
Французька мова: Леополь.
Ці назви відображають багатокультурний і міжнародний статус міста протягом століть.
Сучасні епітети Львова
Сьогодні Львів називають по-різному: “місто Лева”, “культурна столиця України”, “український П’ємонт” і навіть “маленький Париж”. Кожне з цих визначень підкреслює особливу атмосферу, багату історію та неповторну архітектуру міста, яке вже понад сім століть надихає своїх мешканців і гостей.