В українській мові існує безліч форм привітань — від офіційних до розмовних, від сучасних до архаїчних. Та одна з найпоширеніших мовних дилем стосується вибору між фразами «Добрий день» та «Доброго дня».
Традиційні норми
Філологиня Марія Словолюб у коментарі для 24 каналу пояснила, що історично правильним вважалося саме привітання «Добрий день».
Це — ствердження факту: день уже настав, і він є добрим.
Водночас форма «Доброго дня» раніше сприймалася радше як побажання, подібне до «Доброго ранку». Адже ранок — це час, що лише починається, і його можна побажати добрим. За логікою, якщо ранок удався, то й увесь день мине добре.
Погляд сучасних мовознавців
Сьогодні лінгвісти погоджуються: обидва варіанти є правильними. Головне — щоб привітання звучало щиро й доречно в ситуації.
«Привітанню “Доброго дня” можна давати зелене світло. Ця форма стала активною з ХХ століття й нині є звичною у побуті та офіційній мові», — зазначає Словолюб.
Інші вітальні формули української мови
Окрім цих двох варіантів, у нашій мові збереглося чимало інших привітань:
-
Доброго ранку
-
Добрий вечір
-
Доброго здоров’я
-
Моє шанування
-
та навіть архаїчне Здрастуйте.
Слово «здрастувати», хоч і вважається застарілим, досі можна почути в сільській місцевості та народних піснях. У словниках воно тлумачиться як «бути живим, здоровим» або «благополучно існувати».
Чому варто пам’ятати про старовинні форми
Експерти радять не забувати про давні формули привітання, адже вони — невід’ємна частина мовної спадщини. Використання таких виразів збагачує мовлення та підтримує зв’язок із культурними традиціями.