Середньовічна драма у стилі «Гри престолів»: як загинув священник Джон Форд
У 1337 році на жвавій вулиці Чіпсайд у самому серці Лондона жорстоко вбили священника Джона Форда. Нові археологічні та документальні свідчення доводять: це був не випадковий напад, а добре спланована помста, що тягнеться корінням у політичні інтриги та скандали вищого світу, пише InterestingEngineering.
Проєкт «Medieval Murder Maps»
Кримінолог Мануель Айснер започаткував «Medieval Murder Maps» – інтерактивну мапу жорстоких смертей XIV ст., зафіксованих у коронерських донесеннях. Смерть Форда стала однією з найгучніших подій: задіяні впливові персони, а місцем злочину обрали Чіпсайд – кілька вулиць з базарами, трактирами й постійними сутичками.
Початкове слідство обмежилося засудженням простого найманця, але подальші дослідження показали: за нападом стояли набагато потужніші сили – змови, політичний тиск, релігійні конфлікти та особиста помста.
Любовні й політичні зв’язки Форда
Вперше ім’я Форда виплило в листуванні архієпископа Саймона Мефама 1332 року, де згадувалася аристократка Ела Фітцпейн. Її звинувачували в безлічі романів, серед яких був і священник. Як покарання Елі наказали щороку публічно каятися босоніж у соборі Солсбері протягом семи років.
За версією Айснера, церква цинічно використала скандал, щоб узяти під контроль впливове дворянство – а Форд опинився заручником цієї боротьби за владу.
Конфлікт і трагедія
Наростання напруженості відбулося, коли Форд відкрито підтримав архієпископа в суперечках із двором. Це призвело до публічного розриву стосунків між Фордом і впливовими аристократами, серед яких була й Ела Фітцпейн, котра, схоже, не збиралася миритися з приниженням.
У ніч на 3 травня 1337 року, щойно вийшовши з молитов у кафедральному соборі Святого Павла, Форда відволік один із священиків. У той час як він відволікав жертву розмовою, четверо чоловіків сховалися в темряві й нанесли священнику смертельні поранення: йому перерізали горло довгим кинджалом і завдали кілька ударів у живіт.
Незавершене розслідування
Хоча одного з убивць упіймали й судили тільки через п’ять років, решта нападників, а також натхненниця замаху Фітцпейн, уникли будь-якого покарання. «Справа Форда» наочно ілюструє, наскільки вибірково діяло середньовічне правосуддя, коли йшлося про представників еліти.
Дослідники підкреслюють: умисне обрання Чіпсайду як місця злочину було знаком – показати, що аристократія здатна диктувати умови навіть духовенству. Окремої уваги заслуговує й гендерний аспект: жінка, провідниця змови, понесла лише моральне приниження, тоді як «провідний» учасник і сама жертва уникли реальної відповідальності.
Ця історія доводить: середньовічні кримінальні інтриги можуть бути не менш захопливими, ніж сучасні детективи чи серіали.