Categories: Наука

“Тони золота у Банку Англії”: ким був Полуботок насправді і як гетьман заробив свої легендарні скарби

Міф, що не зникає: чому скарб Полуботка хвилює українців уже 300 років

Легенда про «золото Полуботка» — одна з найвідоміших українських історичних загадок. За переказами, наказний гетьман Павло Полуботок перед арештом передав дві діжки золота до Банку Англії, поклавши їх заповідально “від імені Війська Запорозького”.

Умова нібито була одна: скарб може отримати лише незалежна українська держава.

За легендою, за 300 років відсотки перетворили вклад на трилиони фунтів стерлінгів, достатні, щоб “кожному українцю видати по 38 кг золота”.

У 1990-х роках — на тлі здобуття незалежності — ця історія викликала справжній національний вибух інтересу. Про це розповів засновник історичного проєкту “Реальна історія” та продюсер 1+1 media Акім Галімов у відео на YouTube.

Але що було насправді?

Що відомо історикам: де правда, а де міф?

Документальних підтверджень депозиту немає

Усі звернення до Банку Англії завершувалися відповіддю: архіви не містять згадок про такого вкладника.

Але легенда не взялася нізвідки

Історики вважають: міф народився через реальне багатство Полуботка, яке вражало сучасників.
Він був одним із найбагатших представників лівобережної старшини.

У народній пам’яті реальні статки перетворилися на “золото у Лондоні”.

Як Полуботок заробив свої багатства: економіка Гетьманщини без романтики

За словами історика та журналіста Акіма Галімова, легендарні статки Полуботка — це результат не випадку, а величезної господарської імперії, яку він збудував ще до того, як став наказним гетьманом.

1. Землі, млини та маєтності

Полуботок успадкував від батька чималий маєток і продовжив агресивно його розширювати:

  • скуповував приватні маєтності,

  • отримував рангові землі від держави,

  • будував млини, корчми, кузні,

  • володів десятками промислових об’єктів на Лівобережжі.

Доходи приносили податки селян, торгівля та промисли.

2. Поташ — “біле золото” XVIII століття

Полуботок був одним з найбільших виробників поташу — карбонату калію, критично важливого для:

  • виготовлення скла,

  • виробництва мила,

  • металургії.

Європа потребувала поташу, а в Україні його робили у великих обсягах.
Саме через поташ статки Полуботка росли як на дріжджах.

3. Міжнародна торгівля: від Гданська до Голландії

Полуботок торгував:

  • зерном,

  • волами,

  • воском,

  • тютюном,

  • селітрою,

  • поташем.

Каравани товарів ішли до порту Гданськ, а звідти — у Голландію, Англію, Данію.
Таким чином Полуботок мав прямі контакти з європейськими купцями — що й могло породити чутки про “депозит у Лондоні”.

Малознані факти та історичні легенди про скарби Полуботка

Полуботок зберігав частину золота… у діжках із-під селітри

Це згадує польський мемуарист Руласкі, який описував, що українська старшина часто тримала скарб у бочках, замаскованих під ремісничі товари.

У Полуботка були власні “банкіри” — купецькі родини в Гданську

Документи згадують про регулярні депозити чернігівського полковника в гданських банкірських домах.
Тож легенда про “закордонні рахунки” має частковий історичний ґрунт.

Сучасні дослідники стверджують: майно Полуботка оцінювалося у мільйони дукатів

За мірками XVIII століття це рівень найбагатших європейських магнатів.

Чому Полуботок зрадив Мазепу?

Полуботка часто критикують за перехід на бік Петра І у вирішальний момент 1708 року.

Мотиви досі дискутуються.

Історики виділяють три версії:

  1. Особистий конфлікт
    Полуботок не поділяв політичних ідей Мазепи та мав із ним давній антагонізм.

  2. Геополітична ізоляція
    Його полк був віддалений від основних сил Мазепи — приєднання було технічно неможливим.

  3. Страх втратити маєтки
    У Мазепи був конфлікт зі старшиною, яка боялася репресій у разі поразки шведського короля Карла XII.

Як Полуботок став головною загрозою для Петра І

Після смерті гетьмана Скоропадського Полуботок став наказним гетьманом і несподівано для Москви:

  • вимагав повернення автономних прав Гетьманщині,

  • різко виступав проти Малоросійської колегії,

  • подав до Сенату Коломацькі петиції,

  • фактично озвучив ідею самоврядування.

Для Петра І це стало викликом.

У 1723 році Полуботка заарештували

Його разом із старшиною кинули до Петропавлівської фортеці, де він і помер.
За легендою, перед смертю він прокляв царя — і Петро І помер через місяць.

Це породило безліч міфів та народних легенд.

То чи існує скарб Полуботка насправді?

Сучасні історики сходяться на тому, що:

  • частину своїх коштів Полуботок міг зберігати за кордоном,

  • але депозит у Банку Англії документально не підтверджений,

  • легенда виникла через реальні, але перебільшені багатства гетьмана.

Втім, історія про “трилиони фунтів Полуботка” стала частиною українського культурного коду — символом незавершеної боротьби за свободу і справедливість.

Висновок: золото як символ, а не скарб

Навіть якщо скарбу Полуботка у Лондоні ніколи не існувало, існував масштаб його реального економічного впливу.

Полуботок був:

  • великим промисловцем,

  • торговцем міжнародного рівня,

  • одним із найзаможніших старшин Гетьманщини,

  • символом боротьби за українську автономію.

Історія його “золота” — це не тільки легенда.
Це нагадування про те, яку роль відігравали українські землі у європейській економіці — і яку ціну заплатив гетьман за незалежність.

Про персону: Акім Галімов

Акім Галімов — український журналіст, сценарист, документаліст і продюсер історичних проєктів 1+1 Media, відомий своїм внеском у популяризацію української історії й створенням сучасного формату історичного контенту для широкої аудиторії.

Він є автором та обличчям проєкту «Реальна історія» — серії відео та документальних мініфільмів, у яких простою мовою пояснює складні історичні події, розвінчує міфи, аналізує суперечливі постаті та розповідає маловідомі факти з українського минулого. Завдяки цьому проєкту Галімов став одним із найвпливовіших популяризаторів історії в українському YouTube.


Нашим читачам також цікаво:

Олександр Великий

Я понад 6 років працюю в редакційній сфері, зосереджуючись на темах науки, технологій та інновацій. Моє завдання — робити складне зрозумілим, а технічне — цікавим. Щодня я відстежую нові відкриття, розробки та тренди, щоб читачі отримували актуальну, перевірену та змістовну інформацію. У своїх матеріалах я дотримуюся принципу: точність — понад усе. Кожна публікація проходить ретельну перевірку, щоб відповідати високим стандартам якості та довіри. Я прагну, щоб рубрика “Наука і Техніка” була джерелом натхнення для тих, хто цікавиться майбутнім і хоче розуміти, як технології змінюють наш світ.

Recent Posts

Мобільний оператор Київстар оновлює умови популярної послуги: що зміниться для абонентів із 1 грудня

З 1 грудня 2025 року Київстар оновлює умови «Роумінгу як вдома» для контрактних абонентів: безлімітні…

5 години ago

Магнітна буря 18 листопада: чого українцям чекати від сонячної активності

Магнітні бурі 18 листопада 2025 року: NOAA SWPC прогнозує повну геомагнітну тишу (G0), тоді як…

3 дні ago

Археологи знайшли на глибині озера унікальні середньовічні списи з золотими оздобами

Підводні археологи з університету Миколая Коперника в Торуні знайшли чотири прекрасно збережені середньовічні списи X–XI…

5 днів ago

Гетьмани і темні інтриги: українська історія, яку не прочитати в підручниках

Змови, отруєння, політичні перевороти та боротьба за булаву — справжнє життя гетьманів XVII–XVIII століть було…

6 днів ago

Магнітні бурі 15 листопада 2025 року: чого чекати від сонячної активності

NOAA SWPC прогнозує геомагнітні умови рівня G4 напередодні та помірну активність 15 листопада 2025 року.…

6 днів ago

Топ-5 популярних додатків серед українців, які «пожирають» пам’ять на вашому смартфоні

Telegram, Instagram, TikTok, Facebook і Chrome — найпопулярніші додатки серед українців, але саме вони найбільше…

1 тиждень ago