Фото: YSTNews
Африка — єдиний континент, де й сьогодні можна зустріти вільно живучих тварин вагою понад тонну. Африканські слони, носороги, бегемоти, жирафи та горили — це живі нагадування про ті часи, коли гігантські істоти населяли всю планету. Але чому саме Африка “зберегла” настільки вражаючу мегафауну, тоді як Європа, Америки та Австралія втратили більшість своїх великих видів?
Вчені пояснюють це цілою низкою факторів — від еволюції поряд із людьми до особливостей клімату та географії континенту, розповідають в авторитетному виданні IFLScience.
Африка може похвалитися:
найбільшою наземною твариною — африканським саванним слоном;
найбільшим птахом — страусом;
найбільшим приматом — східною горилою;
найвищою твариною на Землі — жирафом;
а також носорогами та бегемотами вагою понад тонну.
Подібні гіганти існували і в інших частинах світу — наприклад, шерстисті мамонти у Європі, гігантські лінивці у Південній Америці, дипротодони в Австралії, — але більшість з них зникли приблизно 10–15 тисяч років тому.
Найважливіше відкриття сучасної науки полягає в тому, що африканські тварини встигли “пристосуватися” до людей ще до того, як Homo sapiens поширився по світу.
Ранні гомініни з’явилися в Африці кілька мільйонів років тому. А це означає, що:
великі африканські тварини мільйони років жили в умовах, де поряд був хижак із мозком — людина;
вони навчилися агресивного захисту, настороженості та уникнення небезпечних зон;
еволюційний відбір “прибрав” найнаївніші та найвразливіші види ще на ранніх етапах.
Саме це пояснює, чому слони, носороги та бегемоти такі агресивні та обережні — це результат мільйонів років взаємодії з людьми.
На відміну від Африки, коли Homo sapiens прийшли до Америки, Європи та Австралії, місцеві гіганти не були адаптовані до людей.
Ось чому вони стали легкою здобиччю:
не боялися людей;
не тікали достатньо швидко;
не мали еволюційного досвіду боротьби з розумним хижаком;
жили на відкритих просторах, де їх легко було вистежити.
Саме тому мамонти, мастодонти, гігантські кенгуру, лінивці та гігантські птахи зникли за кілька сотень років після приходу людей.
У статті, опублікованій у 2024 році, вчені провели масштабний аналіз 240 видів мегафауни.
Висновки:
Види палеотропічного регіону (Африка на південь від Сахари + тропічна Азія)
→ мали найнижчі темпи вимирання.
Острівні види, тварини з плоскими ногами та дуже великі види
→ вимирали найшвидше поза Африкою.
Африканські види стали стійкішими до людського впливу, бо вразливі тварини вимерли ще до появи Homo sapiens в інших регіонах.
Це так званий ефект еволюційного фільтра.
На відміну від Європи та Північної Америки, Африка:
не пережила сильних льодовикових періодів;
мала стабільніші екосистеми;
не втрачала величезні площі флори під льодовиками;
зберігала постійні кормові бази для великих травоїдних.
Теплі савани та водні системи Нілу, Конго і Замбезі були ідеальними для розвитку мегафауни.
Вчені пояснюють це так:
«Африканська мегафауна мала мільйони років, щоб адаптуватися до гомінідів. Усі вразливі види зникли ще до появи сучасної людини».
Це зробило сучасних африканських тварин:
агресивнішими;
більш пильними;
територіальними;
еволюційно “загартованими”.
Це створювало еволюційний тиск і стимул до розвитку великих розмірів.
Гігантські тіла ефективніше утримують вологу та знижують ризик перегріву — це особливо важливо в савані.
Саме на островах мегафауна зникала найшвидше (Як-же в Новій Зеландії, Мадагаскарі, Австралії).
Африка ж — “суцільний” материк, де великі види могли переміщуватися на великі відстані, рятуючись від змін клімату та людей.
Африка зберегла мегафауну з кількох причин:
Тварини вчилися боятися й уникати людей мільйони років.
На відміну від Європи та Америки, Африка уникнула масштабних льодовикових вимирань.
Савани, водні системи та тропічні ліси підтримували велику кількість травоїдних та хижаків.
Відсутність численних островів і великі простори дозволили великим видам мігрувати та виживати.
Усі вразливі види вимерли задовго до того, як Homo sapiens став домінувати.
Саме тому Африка сьогодні є останнім оплотом гігантів — місцем, де можна побачити тварин, які зберегли дух доісторичної планети.
Нашим читачам також цікаво:
Найстародавніші українські прізвища: коли вони виникли, що означали і які роди сягають корінням у XI–XIV…
Lifecell оновив умови акції «Гігабайти без кордонів». Дізнайтеся, скільки інтернету доступно у 35 країнах ЄС…
Дізнайтеся, як зарядити смартфон під час блекауту в Україні у 2025 році. Топ-9 дієвих способів:…
Київстар першим у Європі відкрив тестування технології Starlink Direct to Cell. Тепер абоненти можуть надсилати…
Магнітні бурі 24 листопада 2025 року: що прогнозує NOAA. Чи будуть збурення, як вплине космічна…
Які смартфони у 2025 році працюють найдовше без підзарядки? Рейтинг ТОП-6 моделей із рекордною автономністю,…