Сьогодні вчені дедалі глибше досліджують біологічні причини старіння, однак справжнє безсмертя досі залишається поза нашими реальними можливостями.
У 1925 році, коли в США середня тривалість життя не перевищувала 58 років, авторитетний журнал Popular Science сміливо прогнозував, що людство колись житиме по тисячі років. Тоді нещодавні відкриття — від інсуліну до перших вітамінів і вакцин — вселяли віру в те, що наука незабаром переможе навіть найзапекліший ворог – смерть. Журналіст Джон Е. Лодж у липневому номері того року запитував: “Чи зможе наука колись продовжити наше життя до століть, як у біблійного Мафусаїла, а не обмежувати його роками?”, пише PopSci.
Нові горизонти в дослідженнях старіння
Минає сто років, і ми й справді просунулися далеко від тих оптимістичних уявлень, але до тисячолітнього віку ще не дійшли. Сьогодні вчені експериментують із CRISPR-редагуванням, клітинною регенерацією та імунотерапією — і вже вдається значно подовжити життя лабораторних мишей. Зокрема, метформін — похідне рослини козяча рута, відомої ще середньовічним знахарям — нині проходить випробування як можливий “еліксир довголіття”.
Головні перепони на шляху до наджиття
Втім, як і століття тому, ми стикаємося з низкою обмежень. Більшість обіцяючих методик успішні лише в тваринних моделях, а етичні та соціальні дилеми гальмують перехід досліджень у клінічну практику. Хто зможе отримати доступ до дороговартісних процедур продовження життя? Яким стане суспільство, в якому середній вік перевищить 200 років?
Уроки минулого й надії на майбутнє
Незважаючи на те що попередні прогнози виявилися занадто амбітними, вони не марні: завдяки науковим проривам ми вже перемогли низку смертельних хвороб, подарували додаткові роки мільйонам людей і значно покращили їх якість старіння. Безсмертя все ще поза досяжністю, але історія свідчить: навіть найбільш сміливі ідеї можуть перетворитися на реальність — можливо, не в нашому столітті, але точно десь попереду.