Вчені виявили унікальний римський барельєф – одну з найбільших фалічних скульптур античного світу. Знахідку розкопали в Ель-Хігероні, де археологи досліджують руїни великої споруди, важливої для місцевої громади того часу.
За повідомленнями проекту world_of_archeology в Instagram, рельєф завдовжки понад півметра вирізьблений на кутовому камені фасаду. Як пояснює керівник розкопок Андрес Ролдан, маленькі фалічні зображення й амулети в античності слугували символом мужності й охорони від зла, але об’єкт таких розмірів трапляється надзвичайно рідко. Наразі команда вивчає, чи існували подібні великі фалічні амулети або рельєфи в інших регіонах Римської імперії.
Саме приміщення археологи називають «монументальною римською спорудою» – товщина зовнішніх стін сягає 1,8 метра, вони зведені з великих вапнякових блоків. У підґрунті були виявлені комори для зберігання сільськогосподарської продукції. Крім того, на розкопках знайдено залишки штукатурки, фрагменти opus caementicium (римського бетону), плитку, контейнери з кришками та блоки різного кольору.
Поточний етап робіт зосереджений на відновленні проходу до вежі через південний фасад і очищенні масивної стіни, яка досі зберегла значну частину оригінальної кладки.
За результатами аналізу, будівлю було спорожнено римлянами в епоху династії Флавіїв у I столітті н. е. Пізніше її реконструювали маври в іберійський період, прибравши частину підземних приміщень і зміцнивши вхідні конструкції. Після витіснення мусульман християнами в XIII столітті споруда була занедбана аж до її випадкового відкриття в 1960-х роках.
Нова знахідка поглибить розуміння римських будівельних традицій та ритуальних практик, а також покаже, наскільки широко використовували символіку фалоса в повсякденному та сакральному житті Стародавнього Риму.
Вам також може бути цікаво:
- Невже «золота лихоманка»: де в Україні знаходяться найбільші поклади золота
- Науковці реконструювали обличчя жінки, яка жила 10 500 років тому завдяки стародавній ДНК
- Яка перша назва Харкова та як насправді місто називалося раніше: історик розкрив секрет