Американські вчені з NASA та інших наукових центрів підбили підсумки геомагнітної бурі «Ганнон» — найсильнішого космічного шторму на Землі за останні 20 років. Подія відбулася рівно рік тому – 10 травня 2024 року.
Дослідження опубліковано у науковому виданні Journal of Geophysical Research: Space Physics (JGRSP).
Роком раніше нашу планету обрушилася магнітна буря максимального класу G5. Їй надали ім’я «Ганнон» на честь американської вченої, спеціаліста з космічної погоди Дженніфер Ганнон.
Відомо, що дана буря була спричинена серією викидів корональної маси (CME) з активного регіону на Сонці, відомого як AR3664. Він викинув декілька потужних хвиль заряджених частинок, які досягли Землі майже одночасно. Магнітосфера планети відреагувала серйозним збуренням, що викликало полярні сяйва, видимі навіть у південних регіонах, де зазвичай їх не буває.
На Землі космічний шторм викликав перегрів трансформаторів, збої на високовольтних лініях та порушення GPS-навігації. Авіакомпанії були змушені змінювати маршрути трансатлантичних рейсів через підвищену радіацію та проблеми зі зв’язком.
У космосі наслідки виявилися ще масштабнішими. Атмосфера Землі розігрілася до рекордних 2100 ° F (1150 ° C), що призвело до її розширення та збільшення опору для супутників. Апарати, включаючи NASA ICESat-2 та європейський Sentinel, зіткнулися з труднощами: одні перейшли в безпечний режим, іншим потрібні були додаткові маневри для ухилення від космічного сміття. Супутник CIRBE і зовсім достроково зійшов з орбіти.
Буря спровокувала глобальні полярні сяйва, зокрема у нехарактерних регіонах. У Японії спостерігалися рідкісні пурпурові сполохи, спричинені змішуванням кисню та азоту на аномальній висоті – близько 600 миль. Проект NASA Aurorasaurus зафіксував понад 6000 повідомлень про полярні сяйва з усіх континентів.
Крім того, в магнітосфері Землі утворилися два нові часові радіаційні пояси, що становить ризик для космічних апаратів і астронавтів.
Сонячна активність торкнулася і Марса. Орбітальний апарат MAVEN зафіксував полярні сяйва в атмосфері Червоної планети, а марсохід Curiosity зіткнувся з перешкодами в камерах та зареєстрував рекордний рівень радіації – еквівалент 30 рентгенівських знімків грудної клітки.
Буря «Ганнон» стала найдокументованішою геомагнітною подією в історії. Її вивчення допоможе покращити прогнозування та захист від подібних явищ у майбутньому. Як зазначили в NASA, аналіз даних займе роки, але вже зараз ясно: людству необхідно готуватися до нових сонячних шторм.