Знахідка AMORE6 — галактика без важких елементів
Вчені, які аналізували нові спостереження космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST), виявили об’єкт AMORE6 — надзвичайно молоду галактику з практично нульовою металічністю. Це відкриття вперше підтверджує ключове передбачення стандартної космологічної моделі: ранні системи мали складатися винятково з водню та гелію, без жодних “металів”. Про це пише SciTechDaily.
Теорія “незайманих” галактик
Згідно з уявленнями про нуклеосинтез у перші хвилини після Великого вибуху, утворилися лише найлегші ядра — водень, гелій та сліди літію. Всі інші елементи синтезувалися пізніше в надрах зір першого покоління (Популяція III). Оскільки зорі народжуються в галактичних середовищах, передбачалося існування галактик з нульовим вмістом металів, але прямих доказів їхнього існування до цього часу не було.
Нове світло від JWST
До появи JWST астрономи вже знаходили масивні галактики на відстані з червоним зміщенням z>7, але всі вони мали помітну металічність. Телескоп JWST дозволив вловити спектр AMORE6 при z=5,725 — світло від неї вирушило в наш бік, коли Всесвіту було близько 0,9–1 млрд років. Завдяки гравітаційному лінзуванню фонова галактика була достатньо посилена, щоб виявити її тонкі лінії випромінювання.
Відсутність ліній OIII і присутність Hβ
У спектрі AMORE6 чітко зафіксовано випромінювання лінії Hβ, що свідчить про активне зореутворення, але жодних слідів оксигену (OIII) не виявлено. Нульова інтенсивність кисневих ліній говорить про надзвичайно низький вміст важких елементів — тобто про первинну, “незайману” природу цього об’єкта.
Підтвердження космологічної моделі
Авторам дослідження, яке подано на розгляд до Nature, вдалося довести, що AMORE6 відповідає характеристикам галактик Популяції III: мала зоряну масу, компактну морфологію та майже відсутні метали. Це відкриття заповнює важливу прогалину в історії ранньої Всесвіту й слугує прямим доказом нуклеосинтезу після Великого вибуху.
Знаходження AMORE6 — перша пряма ідентифікація галактики з нульовою металічністю на червоному зміщенні z≈5.7. Це важлива віх астрономії: підтвердження фундаментальних передбачень моделі Великого вибуху та новий вхідний пункт для вивчення еволюції перших зоряних систем.