Вчені знайшли у всіх ссавців спільний алгоритм поведінки. Так, дослідження показало, що сурикати, гієни, коаті та інші ссавці, попри відмінності у способі життя, діють за одним і тим самим принципом. При цьому, чим довше тварина залишається у певному стані – наприклад, відпочинку або пересування – тим менше шансів, що вона змінить свою поведінку в наступний момент.
Дослідженням займалась Міжнародна команда дослідників з Інституту поведінки тварин Макса Планка (Німеччина). Результати дослідження опубліковано в авторитетному науковому журналі PNAS (Proceedings of the National Academy of Sciences).
Читайте також: Названо найтоксичніше місце на Землі: що відомо про цю зону і її таємницю
Отож, стало відомо, що поведінкою в тваринному світі керує універсальний біологічний механізм, бо зовні дуже різні ссавці — сурикати, коаті та плямисті гієни — дотримуються однакових закономірностей у зміні поведінки. Виявляється, незалежно від середовища, стилю життя чи соціальної структури, всі вони перемикаються між станами активності за єдиним біологічним “сценарієм”.
Так, у ході експериментів на тварин закріпили мініатюрні акселерометри – датчики, аналогічні тим, що використовуються у смартфонах. Вони точно фіксували перехід між поведінковими станами: сном, пересуванням, пошуком їжі тощо.
Ключовим відкриттям дослідження стала так звана “убувна функція небезпеки”. Вона означає, що чим довше тварина перебуває в певному стані (наприклад, відпочиває або йде), тим менш імовірно, що вона змінить свою поведінку в наступний момент. Це суперечить інтуїтивному припущенню, що з часом зростає ймовірність змінити активність.
“Уявіть собі гієну, яка вже 10 хвилин іде. Здається логічним, що вона ось-ось зупиниться. Але наші дані свідчать про зворотне – чим довше триває цей стан, тим менше шансів, що він раптово зміниться”, – пояснює співавторка дослідження, біолог Аріана Страндбург-Пєшкін.
Науковці висунули дві гіпотези:
- Ефект самопідкріплення — тривале перебування в одному стані приносить більше вигод (менше ризику, економія енергії тощо).
- Складна система прийняття рішень, де поведінка формується з урахуванням безлічі змінних, зокрема стану організму, зовнішньої загрози та соціального оточення.
Цей універсальний алгоритм може мати широке застосування — від прогнозування поведінки диких тварин до покращення моделей руху в робототехніці та штучному інтелекті.
Читайте також: Дві голови – одне тіло: унікальна змія з США змусила вчених переглянути уявлення про мутації (фото)
Учені планують розширити дослідження на інші види, зокрема птахів та приматів, аби з’ясувати, наскільки глибоко в еволюції закладений цей поведінковий принцип.