Вчені розкрили секрети кування мечів африканських воїнок XIX століття

Група вчених з Австралійського центру нейтронного розсіювання (ANSTO) та Сіднейського університету провела унікальне дослідження шести західноафриканських мечів XIX століття із королівства Дагомея (сучасний Бенін ). Результати спростували колишні припущення щодо європейського походження цих артефактів.

Дослідження опубліковане у науковому журналі Heritage.

Так, за допомогою передових методів нейтронної томографії та нейтронної активаційної спектрометрії, вчені змогли ретельно проаналізувати склад металу, не пошкоджуючи при цьому артефактів. Ці методи дозволили «зазирнути» всередину мечів і виявити, що матеріал для їх виготовлення був локального походження.

Фахівці встановили, що всі мечі викували місцеві майстри із заліза. Швидше за все дагомейські майстри використовували залізо, добуте й оброблене на території Західної Африки, застосовуючи традиційні африканські металургійні технології.

Дослідження включало три методи: нейтронну томографію (яка виявила відмінності в структурі металу), порошкову дифракцію (яка визначила склад сплавів) та аналіз залишкових напружень (який показав різні методи кування).

Це відкриття ставить під сумнів раніше домінуючу думку про значну залежність африканських королівств від імпортної європейської зброї у колоніальну епоху.

“Це дослідження є надзвичайно важливим для переосмислення ролі Африки у світовій історії технологій. Воно демонструє високий рівень місцевого ремесла й автономність у виробництві зброї”, — зазначає провідний дослідник проєкту доктор Еванс Модіка.

Мечі, які досліджувались, мали ритуальне й військове значення в королівстві Дагомея, відомому своєю могутньою армією, до складу якої входили й жіночі воїни — так звані «амазонки Дагомеї». Знахідки також мають культурну цінність для сучасного Беніну та всієї африканської спадщини.

Мечі належали легендарному жіночому військовому підрозділу Дагомеї та, ймовірно, використовувалися в ритуальних цілях. Аналіз виявив, що клинки були виконані у трьох різних техніках виготовлення з металу, здобутого у різних місцях: від Західної Африки до Бразилії .

Дослідження пролило світло на африканські металургійні традиції, але продемонструвало можливості сучасних методів вивчення культурної спадщини без пошкодження артефактів.