Тіньова політика Гетьманщини: чому ця історія не для підручників

Козацькі гетьмани традиційно асоціюються з перемогами, походами, булавою і державотворенням. Але реальна політична історія України XVII–XVIII століть — це не лише дипломатія й битви. Це:

• палацові перевороти,

• замовні вбивства,

• інформаційні кампанії,

• змови старшини,

• інтриги іноземних держав,

• отруєння і розстріли,

• таємні агенти сусідніх імперій.

За словами історика Кирила Галушка, українська політична еліта того часу жила в умовах, коли “зрада була звичайною стратегією виживання”.

Саме тому історії гетьманів інколи більше нагадують політичний трилер, ніж академічну монографію.

Змова проти Івана Виговського: фінал, вирішений кулею

Після Гадяцької угоди 1658 року, яка мала шанс перетворити Україну на автономну союзну державу Речі Посполитої, проти Івана Виговського розпочався масштабний протест старшини.

Змовники звинувачували гетьмана у “служінні полякам”, хоча насправді він намагався вирвати державу з-під московського контролю.

У 1664 році, вже позбавлений булави, Виговський був:

• заарештований,

• страчений пострілом у Махнові,

• за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Сучасні історики вважають, що процес був лише ширмою, а його ліквідацію організували конкуренти, які боялися його впливу та дипломатичної майстерності.

Брюховецький: союзник Москви, якого погубили власні ставки

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, який пішов на прямі васальні відносини з Москвою, став жертвою політичної гри, яку сам і запустив.

1668 року він прибув на зустріч із Петром Дорошенком, гетьманом Правобережжя. Замість переговорів відбулася кривава розправа:

• охорона Брюховецького була швидко обеззброєна,

• самого гетьмана вбили за наказом Дорошенка.

Проте одразу після страти почали циркулювати чутки: за цим стояли московські агенти, які прагнули позбутися ненадійного союзника і водночас поглибити розкол між гетьманами.

Дорошенко, щоб уникнути бунту в козацькому таборі, був змушений поховати Брюховецького з державними почестями — абсурдний епілог політичної трагедії.

Самойлович vs Мазепа: перший український “двірцевий переворот”

У 1687 році в українській верхівці вибухнула змова, внаслідок якої було усунуто гетьмана Івана Самойловича.

Звинувачення були класичними для того часу:

• “зрада”,

• “непослух Москві”,

• “особисті амбіції”.

Реальних доказів не існувало. Проте старшина підтримала молодшого і більш гнучкого політика — Івана Мазепу, який саме в цей час будував у Москві репутацію “слухняного партнера”.

Самойловича заслали до Сибіру — так закінчився один із найбільших внутрішніх переворотів у Гетьманщині.

Отруєння, шпигуни та церковні змови XVIII століття

XVIII століття стало часом:

• таємних отруєнь,

• вбивств у козацьких старшинських родах,

• московських спецоперацій,

• суперництва між полковниками,

• загадкових смертей єпископів, які виступали проти централізації.

Навіть Іван Мазепа, який умів майстерно маневрувати між інтересами імперій, став ціллю безпрецедентної кампанії дискредитації з боку Московії:

• фейкові “листи-зради”,

• церковні анафеми,

• інформаційні вкиди,

• підкуп старшини.

Фактично, Росія створила першу в Україні масштабну інформаційно-психологічну операцію, спрямовану на ліквідацію політичного авторитету гетьмана.

Уроки історії: чому ці події важливі сьогодні

Гетьманщина — це не лише хоругви, лицарі та гравюрні портрети. Це жорстока політична боротьба, де:

• сила була менш важливою, ніж інтрига,

• союзники могли стати катами,

• “правда” формувалася впливом іноземних держав,

• інформаційні кампанії вирішували долю лідерів.

Сьогодні, коли Україна знову переживає тиск зовнішніх сил, ці історії звучать особливо актуально: інтриги, фейки, змови та агентурні ігри — не новина для нашої землі, а її історичний виклик.

Короткі довідки про гетьманів

Іван Виговський

Гетьман Війська Запорозького (1657–1659)
Один із найосвіченіших діячів доби, автор Гадяцької угоди, яка фактично закладала проєкт федерації з Річчю Посполитою. Проти нього була організована масштабна старшинська опозиція. Страчений поляками у 1664 році.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Виговський

Іван Брюховецький

Гетьман Лівобережної України (1663–1668)
Перший гетьман, який особисто присягнув московському царю. Став жертвою внутрішніх конфліктів та боротьби за владу, загинув у результаті страти, організованої прихильниками Петра Дорошенка.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Брюховецький

Петро Дорошенко

Гетьман Правобережної України (1665–1676)
Один із найвпливовіших діячів Руїни. Прагнув об’єднати Україну та відновити сильну державність, балансував між турецьким, польським і московським впливами. Учасник конфлікту, що призвів до смерті Брюховецького.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Петро_Дорошенко

Іван Самойлович

Гетьман Лівобережної України (1672–1687)
Проводив політику централізації, намагався відновити єдність Гетьманщини. Був усунутий змовою старшини та відправлений у заслання після приходу до влади Івана Мазепи.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Самойлович

Іван Мазепа

Гетьман Війська Запорозького (1687–1708)
Один з найвідоміших українських гетьманів. Прагнув створити самостійну Україну, але після переходу на бік Швеції під час війни зі Московією став жертвою масової дискредитаційної кампанії.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Мазепа

---

Джерела, використані для підготовки матеріалу:

• Енциклопедія історії України

• Український інститут національної пам’яті

• Наукові статті та архівні матеріали з відкритих джерел

• Вікіпедія (уточнення дат та історичних подій)

Інші також читають: 

• Розкрито, якою мовою говорили князі Київської Русі: історик розвіяв російські міфи
• У Швеції знайшли підземне місто XVI століття: як виглядало життя скандинавів понад 400 років тому
• Археологи знайшли скарби вікінгів біля Вестероса