Науковці з Університету Сент-Ендрюс довели, що найближчі родичі людини, шимпанзе, мають вроджене почуття ритму. Так, вивчаючи “барабанні соло” диких шимпанзе, дослідники припускають: музичність – не лише людський дар, а спадок спільного предка, що жив мільйони років тому.
Про це стало відомо із результатів дослідження, опублікованого в журналі Current Biology. Воно проливає світло на еволюційне коріння людської музикальності та соціальної комунікації.
Читайте також: Атлантика глибша, ніж ми думали? На дні океану вчені виявили сліди потужних підводних течій і тектонічних змін
Ще декілька років тому вчені вважали, що шимпанзе б’ють по виступаючим корінням дерев, щоб передавати інформацію один одному. Однак зараз дослідники виявили чіткі ритмічні патерни, які нагадували музичні структури, знайомі людині.
Так, команда вчених проаналізувала 371 удар, здійснений 47-ма дикими шимпанзе із шести різних популяцій. Науковці фіксували звуки, які тварини створювали, б’ючи по деревах, корінню або інших поверхнях руками та ногами і виявили, що звуки не були хаотичними чи випадковими.
Потім дослідники порівняли ритми двох підвидів і з’ясували, що західні шимпанзе (Pan troglodytes verus) барабанять з рівномірними інтервалами між ударами, наче цокання годинника.
А от східні шимпанзе (Pan troglodytes schweinfurthii) чергують короткі і довгі інтервали, що створює “похитний” ритм – на кшталт свінгового джазу.
Дослідники також зазначили: шимпанзе із західних популяцій частіше грали швидше, з більшою кількістю ударів за одиницю часу, тоді як східні проявляли складнішу ритмічну організацію. Такі відмінності вказують не на вплив довкілля, а, ймовірно, на соціокультурні особливості різних груп. Це відкриття — одне з перших, що вказує на “музичні діалекти” у тваринному світі.
Це дослідження підтримує гіпотезу про те, що основи музичності, зокрема відчуття ритму, виникли ще у спільного предка людини і шимпанзе близько 6–7 мільйонів років тому. За словами одного з авторів, доктора Еда Найта, ритм міг спершу служити засобом для передачі емоцій, координації в групі чи демонстрації сили.
“Наше дослідження показує, що ритм – не суто людська характеристика. Шимпанзе не просто хаотично б’ють по чомусь, вони створюють відчутно структуровані ритми. Це наштовхує на думку, що основи музичності глибоко закорінені в еволюційній історії приматів”, — вважають вчені.
Результати цього дослідження можуть вплинути на подальше вивчення музичної та мовної еволюції. Вони також дають підстави по-новому поглянути на когнітивні здібності великих мавп, особливо в контексті соціальної взаємодії та культурної передачі інформації.
Читайте також: У Маріанській западині на глибині 11 км вчені виявили дивовижну істоту, що світиться: що відомо
На тлі цього відкриття, питання “Чи можуть тварини створювати музику?” звучить дедалі менше як риторичне. Імовірно, людство лише на початку шляху до розуміння того, наскільки глибоко музика вкорінена в саму природу.