Нещодавнє дослідження свідчить, що 260-денний ритуальний календар цивілізації мая не лише відстежував фази Місяця, а й використовувався для визначення дат сонячних та місячних затемнень. Про це повідомляє видання IFLScience.
З-поміж чотирьох збережених рукописів мая особливий інтерес викликає Дрезденський кодекс, у якому збережена таблиця з 405 позначками новоліть. Аналіз цієї таблиці показав: маяни вміли прогнозувати точні дні повні й нові Місяці з похибкою не більше одного дня.
Цикли inex і saros у маянській астрономії
Вчені встановили, що в таблиці виділено дві ключові відмітки – на 223-му та 358-му місячному місяці. Ці періоди відповідають сучасним поняттям saros (223 місячні місяці) і inex (358 місячних місяців), які описують регулярні повторення затемнень.
Завдяки включенню цих циклів маяни могли «перезавантажувати» свій календар, нейтралізуючи накопичення похибок між місячними та сонячними циклами. Саме це забезпечувало багатовікову точність їхніх астрономічних спостережень.
Висновки дослідження
Відкриття демонструє високий рівень знань давніх мая у сфері небесної механіки. Їхня здатність синхронізувати релігійний календар із рухом Сонця і Місяця вражає сучасних астрономів, адже дозволяла передавати ці знання без значних корекцій із покоління в покоління.
Детальніше з результатами роботи можна ознайомитися в оригінальній статті на сайті IFLScience.