Геохіміки зробили сенсаційне відкриття: вміст золота в земній корі поповнюється не лише під час метеоритних бомбардувань, а й безпосередньо з глибин ядра. Дослідники стверджують, що дорогоцінний метал просочується через мантію завдяки конвективним потокам магми та накопичується у верхніх шарах планети.
Ізотопний аналіз рутенію відкрив шлях дорогоцінних металів
Вчені зосередилися на вивченні ізотопів рутенію в лавових потоках Гавайських островів. Результати показали підвищений вміст рутенію-100, якого не виявляють у типових мантійних породах. Цей факт свідчить про те, що разом із рутенієм на поверхню піднімаються й інші сидерофільні елементи — паладій, родій, платина і, звісно ж, золото. Про це розповіли в статті в журналі Nature.
Нові знання про внутрішню будову Землі
Нільс Месслінг із Геттінгенського університету зізнається: «Коли ми отримали перші дані, то зрозуміли, що буквально натрапили на золото». Хоча обсяги золота у верхній корі невеликі порівняно із загальним запасом планети, саме цей прихід дорогоцінного металу вказує на безперервний зв’язок між ядром і поверхнею.
За підрахунками дослідників, понад 99 % усього золота Землі міститься у її металічному ядрі. Якби його можна було витягнути й розподілити рівномірно, це дало б змогу покрити суходіл суцільним шаром завтовшки близько 50 см. Під час формування нашої планети особливо густі елементи опускалися до центру, а згодом зовнішня кора поповнилася додатковими дорогоцінними металами внаслідок метеоритного бомбардування.
Революційна методика розкриває глибинні процеси
Оригінальні аналітичні методи, розроблені Месслінгом, дозволили розрізнити мінливий ізотопний склад рутенію в лазерних пробах. Це—доказ активної міграції елементів із ядра до мантії й далі в кору. Відкриття відкриває новий погляд на геохімічну динаміку та доводить, що підземні шари Землі працюють значно інтенсивніше, ніж усі припускали.
За словами Маттіаса Віллбольда, тепер можна підтвердити: сотні квадрильйонів тонн розплавленого матеріалу на кордоні ядра й мантії піднімаються вгору, утворюючи вулканічні дуги, подібні до Гавайських. Це дає нам уявлення не лише про еволюцію нашої планети, але й про внутрішні процеси на інших кам’янистих світах.
Хоча видобуток золота безпосередньо з надр видається фантастикою, нові дані про його шлях до поверхні відкривають чимало можливостей для подальших досліджень геохімічних і геодинамічних процесів Землі.