Categories: Наука

Столицею Київської Русі міг стати не Київ, але все вирішив один нюанс: історик розкрив секрет

Київ не одразу був приречений стати столицею Давньої Русі — претендентів на цю роль було чимало. Але вирішальним чинником стала не політика чи військова міць, а географічне розташування. Саме цю думку озвучив український історик Олександр Алфьоров у своєму відео.

Він пояснює, що доля Києва як головного міста Русі визначилася завдяки його унікальному розміщенню на перетині головних торговельних артерій того часу. Київ знаходився у стратегічній точці «шляху із варяг у греки» — торговельного маршруту, який з’єднував північну Європу з Візантією.

До міста з різних напрямків сходилися водні шляхи: Десна, Прип’ять та інші притоки Дніпра. Усе це робило Київ своєрідними воротами — контролюючи його, можна було керувати торгівлею між північчю та півднем. Саме ця можливість забезпечити контроль над товарами і потоками людей зробила місто привабливим для правителів.

Алфьоров також звертає увагу на рельєф: високий правий берег Дніпра з природними пагорбами забезпечував чудові оборонні умови, а численні острови дозволяли регулювати рух суден і, при потребі, повністю перекривати річкові шляхи.

Не менш важливо, що нижче за течією Дніпра розташовувався Поділ — рівна, зручна для висадки територія, де зупинялися купці та створювалися поселення. Там велося активне торгове життя, будувалися склади, базари та стоянки.

Таким чином, Київ перетворився на справжній економічний хаб Давньої Русі. Як підсумував історик, торгівля без Києва була практично неможливою: «Хочеш торгувати — проходь через Київ, плати мито, користуйся послугами охорони та перекладачів». Саме ця торгова вигода й закріпила за Києвом статус столиці — міста, яке з’єднувало всі ключові напрями життя тодішньої держави.

Вам також може бути цікаво:

Олександр Великий

Я понад 6 років працюю в редакційній сфері, зосереджуючись на темах науки, технологій та інновацій. Моє завдання — робити складне зрозумілим, а технічне — цікавим. Щодня я відстежую нові відкриття, розробки та тренди, щоб читачі отримували актуальну, перевірену та змістовну інформацію. У своїх матеріалах я дотримуюся принципу: точність — понад усе. Кожна публікація проходить ретельну перевірку, щоб відповідати високим стандартам якості та довіри. Я прагну, щоб рубрика “Наука і Техніка” була джерелом натхнення для тих, хто цікавиться майбутнім і хоче розуміти, як технології змінюють наш світ.

Recent Posts

“Київстар” з 21 січня 2026 року припиняє деякі послуги: що зміниться і що робити абонентам

З 21 січня 2026 року «Київстар ТБ Легкий» не діятиме в тарифах SIM для пристроїв…

7 днів ago

Найстародавніші українські прізвища: хто і коли їх почав носити, та що вони означали насправді

Найстародавніші українські прізвища: коли вони виникли, що означали і які роди сягають корінням у XI–XIV…

2 місяці ago

З сьогоднішнього дня Lifecell дає більше інтернету для абонентів у 35 країнах світу

Lifecell оновив умови акції «Гігабайти без кордонів». Дізнайтеся, скільки інтернету доступно у 35 країнах ЄС…

2 місяці ago

Способи зарядки смартфона під час відключення світла в Україні

Дізнайтеся, як зарядити смартфон під час блекауту в Україні у 2025 році. Топ-9 дієвих способів:…

2 місяці ago

Київстар почав тестувати Starlink Direct to Cell: супутниковий зв’язок тепер доступний кожному абоненту

Київстар першим у Європі відкрив тестування технології Starlink Direct to Cell. Тепер абоненти можуть надсилати…

2 місяці ago

Прогноз магнітних бур на 24 листопада 2025 року: чого чекати українцям

Магнітні бурі 24 листопада 2025 року: що прогнозує NOAA. Чи будуть збурення, як вплине космічна…

2 місяці ago