Науковці Гронінгенського університету представили модель ШІ під назвою Enoch, здатну з винятковою точністю датувати давні рукописи. Використовуючи поєднання алгоритмічного аналізу та радіовуглецевого методу, система дослідників з Нідерландів ідентифікувала в Сувоях Мертвого моря фрагменти, створені за життя Старозавітнього пророка Даниїла. Результати цього відкриття оприлюднив The Guardian.
Як працює Enoch
Перший етап навчання полягав у вивченні геометрії чорнильних слідів і особливостей форми символів. За словами професора Младена Поповича, «ми використовуємо емпіричні дані з фізики та геометрії, щоб побудувати надійний інструмент датування». Після налаштування модель протестували на артефактах із відомою хронологією: помилка Enoch не перевищувала 30 років, тоді як традиційні методи іноді відхиляються на століття.
Головні знахідки
До бази даних моделі завантажили оцифровані копії 135 рукописів із бібліотеки Кумрану. Палеографи підтвердили, що 75 % із них ШІ датував точно. Серед найважливіших результатів – встановлення справжнього часу створення фрагмента Книги Екклезіястової та рукопису 4Q114 із віршами з книги Даниїла. Попередні покоління дослідників ускладнювало застосування касторової олії для підвищення контрасту написів, що давало хибні результати радіовуглецю.
Соціальні та наукові наслідки
Університетські фахівці вважають, що широке застосування таких ШІ-рішень зменшить потребу в руйнівному радіовуглецевому аналізі, оскільки для останнього необхідно відбирати й знищувати частки артефакту. Перші результати роботи Enoch опубліковані в журналі Plos One.
Коротко про Сувої Мертвого моря
Унікальну колекцію рукописів уперше виявив бедуїн Мухаммад ель-Діб у 1947 році біля Кумрану в Юдейській пустелі. Зберігаючись у глиняних глечиках, близько тисячі текстових пам’яток дійшли до наших днів у пергаменті та папірусі, серед них – біблійні тексти, апокрифи, адміністративні документи й контракти. Більшість артефактів нині зберігаються в Ізраїльському музеї в Єрусалимі.
Нові горизонти вивчення
Поєднання штучного інтелекту та традиційних методів датування відкриває глибший погляд на історію Старого Завіту, дозволяючи з високою упевненістю відтворювати хронологію створення і поширення біблійних текстів. Це має важливе значення для істориків, філологів і всіх, хто досліджує культурну спадщину людства.