На перший погляд дивно, але в людині й у банані є тисячі схожих генів. Однак це не означає, що 60% нашої ДНК дійсно «належить» банану – йдеться не про саму послідовність ДНК, а про функції продуктів, які ці гени кодують, пишуть в IFLScience.
Звідки виник міф про «60%»?
У 2013 році в рамках освітнього проєкту Смітсонівського музею природничої історії оприлюднили дані, згідно з якими людський геном нібито на 41% «співпадає» з геномом банана. Проте йшлося лише про певні гени та їхні білкові та РНК-продукти, а не про всю ДНК у цілому.
Що насправді спільного?
Приблизно 7 000 генів банана мають віддалену подібність до людських – це близько 60% генів одного з видів банана, що відповідають за фундаментальні процеси життя. Однак середня схожість амінокислотних послідовностей їхніх білків становить близько 40%. Якщо переводити на рівень ДНК загалом, то це менше 1%.
Чому ці гени збереглися?
Усі живі організми походять від спільного одноклітинного предка, який існував близько 1,6 мільярда років тому. Базові механізми дихання, поділу клітин і обміну речовин залишаються майже незмінними, адже забезпечують життєздатність будь-якої клітини.
Висновок
Фраза про «60% спільної ДНК з бананом» звучить ефектно, але вводить в оману: насправді йдеться про схожість окремих генів і білків, а не про тотожність всього геному. Це підтверджує дивовижну єдність життя на Землі та демонструє, наскільки глибоко генетика може простежити еволюційні зв’язки.