Невідома споруда Зав’єт-ель-Ар’ян
З-поміж безлічі стародавніх пам’яток неподалік Гізи особливу цікавість викликає підземний комплекс Зав’єт-ель-Ар’ян. Він розташований менш ніж за 5 км від Великих пірамід і з 1960-х років перебуває під суворою військовою охороною. Саме через таємничий режим доступу ця локація здобула неофіційну назву «Єгипетська Зона 51», розповідає Daily Mail.
Архітектурні особливості
Споруда являє собою вражаючу Т-подібну шахту, висічену в монолітному вапняку. Глибина ями перевищує 30 м, а стіни та підлога вкриті великими гранітними плитами, деякі з яких важать понад 3 тонни. У найглибшій частині вирубано овальний резервуар (чан) зі щільно підігнаною гранітною кришкою.
Перші розкопки та документування
Початком наукового інтересу до Об’єкта Зав’єт-ель-Ар’ян вважають експедицію італійського археолога Алессандро Барсанті на початку ХХ сторіччя. Саме його ретельні фотографії сьогодні є єдиним надійним джерелом інформації про внутрішню структуру комплексу.
Графіті та їх тлумачення
На гладких стінах камери Барсанті зафіксував кілька ієрогліфічних написів, виконаних чорним і червоним пігментом. Один із текстів містить елементи «Себа … Ка», що частково можна перекласти як «зоряна сутність» або «ворота до зірок». Деякі дослідники (зокрема Дерек Олсен у подкасті Limitless) пов’язують це з ритуальною або навіть «космічною» функцією споруди, тоді як більшість єгиптологів схиляється до гіпотези про ім’я посадовця чи жерця.
Таємнича камера з чаном
В овальному гранітному чані, за описами Барсанті, виявили залишки невідомої речовини. Контейнер має приблизно 3 × 2,1 × 1,5 м і, очевидно, був герметично запечатаний. Поява такого «секретного сховища» надала місцю ще більше загадковості.
Військова заборона
До середини 1960-х років територія була відкрита для археологів та туристів. Після установлення військової охорони у 1964 році всі роботи в цьому районі заборонили, а сучасні дослідження припинилися. Сотні знімків Барсанті залишилися єдиним методом «зазирнути» в підземелля.
Призначення та гіпотези
Незавершена надземна споруда й відсутність поховальної камери спонукають фахівців висувати різні версії. Одні вважають це прототипом пірамідального комплексу епохи 3–4 династій (бл. 2700–2530 рр. до н.е.), інші — місцем культових обрядів або навіть експериментальним будівельним майданчиком. Знахідка уламків таблички з іменем фараона Джедефре натякає на зв’язок із коротким правлінням цього монарха.
Висновок
Поки Зав’єт-ель-Ар’ян залишається недоступною «чорною плямою» на мапі Єгипту, її секрети лишаються нерозкритими. Без можливості для сучасних досліджень невідомо, чи дізнаємося ми колись істинне призначення цієї підземної «Зони 51». Таємниця чекає свого часу й нових поколінь археологів.