В популярних фільмах найбільша пустеля світу Сахара часто зображується як безкрає море піщаних дюн. От тільки насправді лише близько 25% її поверхні вкрито піском, а решта території складається з кам’янистих плато, гравійних рівнин, гір та солончаків.
Про це повідомляє IFLScience.
Так, вчені вирішили розвіяти міф, що Сахара це суцільні піщані дюни. Насправді ж усього 25% Сахари покриває пісок, а решта території – це різноманітні ландшафти з багатою історією та прихованими ресурсами.
Площа Сахари, найбільшої гарячої пустелі світу, займає площу приблизно 9,4 мільйона квадратних кілометрів і вона постійно розширюється. Тобто, пісок покриває 2,35 мільйона квадратних кілометрів, що майже в 1140 разів більше за площу Нью-Йорка.
Така величезна кількість піску залишає простір для формування великих дюнних морів, відомих як ерги. Найбільшим із них, ймовірно, є Великий Східний Ерг, площа якого становить близько 308 210 квадратних кілометрів.
Інші ж 75% площі Сахари не покрито піском, а складається з різноманітних ландшафтів, таких як:
- кам’янисті рівнини (хамада) — це великі простори з твердої кам’яної поверхні, де майже немає рослинності і які складно освоювати;
- гравійні рівнини — території, вкриті гравієм та дрібними каменями, що утворюють своєрідний “шар”, який ускладнює рух;
- гори та гірські масиви — частина Сахари складається з високих гір, зокрема, Атласу та інших стародавніх геологічних форм;
- солончаки та висохлі озера — на деяких територіях Сахари залишки давніх водойм перетворилися на солончаки, які через випаровування води стали твердішими;
- оазиси — хоча вони займають малу площу, але важливі для життя в пустелі, оскільки забезпечують воду для людей та тварин. Загалом у Сахарі розташовується 90 оаз. Але з огляду на розміри пустелі ці оазиси розкидані далеко один від одного.
Але, незважаючи на те, з яких шматків складається Сахара, вона незмінно спекотна та суха. Хоча так було не завжди, за свою історію регіон переживав кілька вологих періодів, останній із яких приблизно 8000-3000 років тому. Цей час називається “Зеленою Сахарою”, регіон був повним рослинності, а води було достатньо, щоб люди, які тут жили, могли займатися скотарством.
У наш час воду в Сахару можуть повернути екстремальні погодні явища. Так, у 2024 році під впливом циклону на північному сході пустелі за два дні випала річна норма опадів, що спричинило першу за десятиліття повінь у Сахарі.