Довгий час Атлантичний океан вважали зоною низької сейсмічної активності, однак останні дослідження в журналі Nature Geoscience відкрили доказ існування підводного розлому, здатного спричинити потужні поштовхи й цунамі. Про це повідомляє видання Еxpert, посилаючись на результати роботи португальської групи вчених.
Історія підказує – майбутнє попереджає
Геологи вже давно помітили аномальні землетруси біля берегів Португалії. Так, знаменитий лісабонський землетрус 1755 року магнітудою близько 8,7 супроводжувався руйнівним цунамі, що забрало життя десятків тисяч людей. Менш відомий, але теж значущий поштовх магнітудою 7,8 стався в цьому регіоні 1969 року.
Аналіз сейсмічних хвиль і тривимірне комп’ютерне моделювання, проведені командою Жуана Дуарте з Лісабону, вказують на процес розшарування мантії під дном Атлантики. За їхньою версією, мільйони років тому вода поступово просочувалася в тріщини земної кори, знижуючи її міцність і створюючи передумови для формування нової субдукційної зони – місця, де одна літосферна плита занурюється під іншу.
Наслідки для прибережних регіонів і континентальна перспектива
Дослідники попереджають, що активізація розлому незабаром може спровокувати серію мегаземлетрусів та руйнівних цунамі. Особливо вразливими виявляться узбережжя Північної та Південної Америки, Європи й Африки. У довгостроковій перспективі постійний рух плит може навіть спричинити зближення континентів, що теоретично наблизить Африку, Європу та Америку до формування єдиного суперконтиненту.
«Точний час сильної події передбачити неможливо, але її неминучість — факт, тому міжнародна спільнота має посилити моніторинг і розробити стратегії захисту», — наголошують учені.
Це відкриття підкреслює необхідність постійного спостереження за сейсмічною активністю під дном Атлантики та системи раннього попередження, аби мінімізувати втрати серед населення й інфраструктури при можливих катастрофах.