Науковці розкрили таємницю походження Астерікса та Обелікса

Галлія в залізну добу: Відкриття, які змінюють погляд на історію

Залізний вік на території сучасної Франції, справжній осередок наукових дискусій, все більше викликає інтерес у дослідників. Проблема з’являється через неоднозначність походження галлів, які тоді населяли ці землі. Тут потрібно зауважити, що галли є кельтськими племенами, які, за однією з гіпотез, прийшли з Причорномор’я, тоді як інша надходить до автохтонного походження на території між Рейном і Дунаєм. Однак і в рамках останньої теорії, предки кельтів, ймовірно, з’явилися зі сходу.

Саме римляни назвали кельтські племена “галлами” в IV столітті до нашої ери. Вони зіткнулися з племенами, очолені вождем Бренном, які настільки вплинули на Римську республіку, що змогли її пограбувати. Навіть після завоювання Галлії Цезарем, ця територія залишалася серйозним викликом для римських правителів.

Нові дослідження: генетичний аналіз галлів

Останнім часом вчені, очолювані Клер-Еліз Фішер, провели генетичний аналіз останків 49 осіб, що датуються бронзовим і залізним віком. Зразки були взяті з поховань у різних регіонах сучасної Франції, що стало важливим етапом для вивчення культурного перехрестя.

Зазначимо, що порівняння геному людей залізного віку з людьми бронзової доби є досить важливим. Це пов’язано з тим, що стародавня гальштатська культура, яка традиційно асоціюється із галлами, все ще залишається дискусійною темою. Археологічні знахідки свідчать, що перші два періоди гальштатської культури фактично належать до епохи бронзи, а не заліза. Результати представлені в роботі, опублікованій в журналі iScience.

Генетичні результати

Дослідники розглядали трійку популяцій як предків галлів: це були західноєвропейські мисливці-збирачі часів до неоліту, ранні неолітичні землероби та степовики-причорноморці. Дослідження виявило, що істотних відмінностей між популяціями бронзового та залізного віків з півдня і півночі сучасної Франції немає. Однак незначні регіональні відмінності спостерігалися у зразках залізного віку.

Цей аналіз підтвердив, що між групами бронзового і залізного віку не було значущих генетичних розривів. Проте, у геномі людей, які мешкали на півночі Галлії, було виявлено гени, характерні для населення Британії, тоді як зразки з півдня містили гени, типові для іберійців. Археологічні знахідки, зокрема, поховання на півночі, свідчать про схожість з типами, що зустрічаються в Британії.

Висновки дослідників

Широкий спектр регіональних варіацій, про які йдеться, вказує на те, що значного притоку “сторонніх” генів не відбулося. Перехід від бронзової до залізної доби відбувся самостійно, без масової міграції ззовні, що суперечить більш раннім теоріям. Наразі вчені пов’язують цей перехід із позитивними змінами в місцевій економіці, що свідчить про глибокі зв’язки між населенням.

Хоча автори у своїй роботі не коментують, що багато елементів матеріальної культури, характерні для раннього залізного віку в Галлії, вперше з’являються на сході, поступово просуваючись на захід, результати дослідження є важливими. Вперше була зафіксована генетична однорідність серед регіональних груп, які належать до різних археологічних культур. Ця геномна гомогенізація, ймовірно, пов’язана зі значною мобільністю людей між регіонами та припливом генів з Британії та Іберії.

Читайте також: Прізвище, як у легендарного богатиря: що означає і скільки людей його нині носить в Україні

Генетичне коріння сучасних французів

В підсумку, результати цієї роботи підтверджують походження сучасних французів від галлів та їх предків, що простежується аж до бронзової доби. Це, в свою чергу, відкриває нові горизонти для подальших досліджень у сфері історії, генетики та археології.