Нове дослідження Національного центру атмосферних досліджень США (NSF NCAR) показує, що підвищення вмісту вуглекислого газу у верхніх шарах атмосфери суттєво змінить характер взаємодії геомагнітних бур із Землею. Це, в свою чергу, може позначитися на роботі тисяч штучних супутників, пише phys.org.
Геомагнітні бурі виникають через потоки заряджених частинок із Сонця, які тимчасово ущільнюють верхні шари атмосфери. Підвищена густина створює додатковий аеродинамічний опір супутникам, впливаючи на їхню швидкість, висоту орбіти та ресурс паливних систем. За моделями NSF NCAR, у майбутньому фонова густина атмосфери знизиться, але амплітуда її коливань під час бур буде відносно більшою.
«Сонячна радіація взаємодіятиме з атмосферними шарами інакше, оскільки зміниться вихідний рівень густини, — зазначає дослідник Ніколас Педателла. — Це важливо враховувати проектувальникам космічних апаратів».
У роботі, виконаній спільно з Університетом Кюсю (Японія), вчені змоделювали бурю 10–11 травня 2024 року та спрогнозували її вплив у 2040, 2061 і 2084 роках — періоди мінімуму 11-річного сонячного циклу. Розрахунки свідчать, що до кінця століття фонову густину в пік подібних подій зменшиться на 20–50% порівняно з сьогоднішньою, але відносний приріст у періоди бур становитиме помітно більші величини.
Автори підкреслюють необхідність додаткових досліджень, щоб урахувати різні типи геомагнітних бур і фази сонячної активності. За словами Педателли, сучасні моделі дають можливість глибше вивчати зв’язок між нижніми і верхніми шарами атмосфери — це критично для забезпечення надійності космічної інфраструктури.