Майже 40 років тому гігантський айсберг A23a відколовся від Антарктиди, а нині він деградує під впливом відносно теплих вод Південного океану. Дослідники попереджають: за таким темпом крижана гігантська маса може повністю зникнути впродовж найближчих кількох тижнів.
За даними The Guardian, свого часу цей «мегаберг» важив трохи менше трильйона тонн та за площею вдвічі перевищував Лондон. Його величезні розміри створювали загрозу колоніям пінгвінів і тюленів на віддаленому острові Південна Джорджія в Південній Атлантиці.
Як змінився A23a
Нині площа айсберга скоротилася майже вдвічі – з початкових понад 3 500 кв. км до приблизно 1 770 кв. км, а розмір у найширшій точці становить біля 60 км. Останніми тижнями з його крижаного тіла самостійно відійшли фрагменти загальною площею близько 400 кв. км. Менші уламки, хоча й значно поступаються за розміром головній масі, усе ще є серйозною перешкодою для судноплавства.
За словами фізичного океанографа Британської антарктичної служби Ендрю Мейєрса (Andrew Myers), який спілкувався з AFP, айсберг «просто гниє» у теплій воді: «Температура води надто висока, щоб підтримувати цілісність цієї крижаної гігантської плити. Процес розпаду триватиме, і незабаром A23a стане важко відрізнити від дрейфуючих уламків».
Історія мандрівок A23a
A23a відійшов від шельфового льодовика Фільхнера у 1986 році й понад три десятиліття застряг на мілководді у морі Ведделла. Лише у 2020-му крижана брила опинилася в «айсберговій алеї» – потужній Антарктичній циркумполярній течії, яка винесла її в південну частину Атлантичного океану.
Навесні цього року A23a ненадовго сів на мілину біля острова Південна Джорджія, викликавши побоювання за кормову базу пінгвінів і тюленів. Уже в травні айсберг звільнився й рушив на північ із середньою швидкістю до 20 км за добу.
Чому це відбувається
Поєднання підвищених температур океанської води та сильних хвиль зумовило різке руйнування A23a. На думку вчених, здивування викликає хіба що той факт, що айсберг протримався так довго: більшість подібних гігантів руйнуються набагато раніше і не долітають так далеко від Антарктиди. Як зазначає Мейєрс, «айсберги фактично приречені, щойно виходять за межі крижаного поясу навколо континенту».
Відколювання айсбергів – природний процес, але його частота зростає через глобальне потепління, спровоковане антропогенними викидами. Падіння айсбергів із крижаних шельфів свідчить про посилення змін клімату й нагадує про необхідність зменшення негативного впливу людства на екосистеми Землі.