Нове аналізування даних гравітаційних хвиль спонукає вчених припустити, що вони можуть мати справу не просто зі злиттям чорних дір, а з проломом у тканині простору-часу, який веде в іншу реальність. Такий висновок ґрунтується на нетиповому сигналі GW190521, зареєстрованому шість років тому.
Незвичний сигнал GW190521
У травні 2019 року детектори LIGO та Virgo вловили гравітаційну хвилю тривалістю менше ніж 0,1 секунди. Замість плавного “бурмотіння” злиття двох чорних дір, характерного для більшості подібних подій, звук нагадував раптовий тріск. Оригінальний аналіз пояснював це випадковою зустріччю двох масивних об’єктів у гравітаційній ямі.
Альтернативна гіпотеза: червоточина
Група дослідників на arXiv пропонує інше витлумачення: короткий та різкий характер GW190521 може бути результатом проходу через колапсуючу червоточину — гіпотетичний тунель, який сполучає наш Всесвіт з паралельним. Про це пише ScienceAlert.
Відлуння з іншої реальності
За цією ідеєю, первісне зіткнення чорних дір сталося не в нашому просторі-часі, а в іншому Всесвіті. Ехо цього зіткнення проскочило через червоточину й дало короткий імпульс у вигляді GW190521. Хоч класичне злиття лишається найпростішим поясненням, реальність тунелів у просторі-часі поки що не можна абсолютно виключати.
Чому це має значення
Якщо підтвердиться зв’язок між GW190521 і червоточиною, це відкриє нові горизонти в дослідженні екзотичної фізики. Гравітаційні хвилі тут виступають як своєрідний зонд, що дає змогу розкривати властивості не тільки чорних дір, а й потенційних “містків” між світами.
Що таке гравітаційні хвилі?
Гравітаційні хвилі — це флуктуації гравітаційного поля, які виникають під час руху великих мас. Найчастіше їх викликає злиття чорних дір або нейтронних зірок: два об’єкти, обертаючись навколо спільного центру мас, генерують хвилі, що розходяться у всесвіт.
Моделювання та порівняння даних
Вчені створили дві теоретичні моделі: класичне злиття подвійної чорної діри та сценарій із колапсуючою червоточиною. Порівняння обох з результатами LIGO/Virgo показує, що варіант із тунелем не можна остаточно відкинути.
Подальші кроки
Нині дослідники закликають розширити аналіз інших подібних подій, зокрема GW231123 — наймасивнішого злиття, що породило чорну діру у 225 сонячних мас. Порівняння коротких імпульсів із цих подій допоможе зрозуміти, чи справді маємо справу з червоточинами, чи лишень з незвичайною динамікою чорних дір.
Наукова спільнота з нетерпінням очікує нових спостережень, які зможуть або підсилити, або спростувати ідею про існування міжсвітових коридорів у космосі.