ДНК собак в Чорнобилі здивувала вчених: як радіація змінила тварин

У зоні відчуження навколо Чорнобиля нині проживає близько 800 напіводичалих собак. Нове дослідження показало, що ці тварини мають чітко виражені генетичні відмінності від своїх родичів поза зоною. Вчені припускають, що такі зміни могли виникнути внаслідок тривалого впливу радіації та ізольованого середовища проживання.

Про це пише Ifl Science із посиланням на дослідження PLOS One.

Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року призвела до найбільшого у світі викиду радіоактивних нуклідів та значного підвищення рівня інших токсичних забруднень, зокрема свинцю, миш’яку та азбесту. Тому сотні тисяч людей, які проживали на околицях, були змушені евакуюватися і залишити свої будинки.

В результаті багато собак залишилися самі на опроміненій землі. Їм, незважаючи на всі труднощі, вдалося створити міцну популяцію, яка існує й досі. За останніми оцінками, близько 800 напіводиких собак зараз мешкають навколо Чорнобиля, зокрема в деяких найбільш забруднених районах.

За минулі роки після катастрофи «чорнобильські собаки» швидко «еволюціонували», ставши генетично відмінними від інших собак у світі, як показали останні дослідження. Їхній ДНК-профіль настільки змінився, що відмінності таких собак можна побачити, просто подивившись на них. Це, на думку дослідників, є відображенням забруднення навколишнього середовища, в умовах якого ці тварини мешкали роками.

Чому так відбувається? Раніше вважалося, що причиною такої генетичної диференціації чорнобильських собак є підвищений рівень мутацій. Але згідно з новим дослідженням це не основна причина.

Дослідники оцінили посилення мутації та зміни в двох усталених популяціях собак із зони відчуження, одна з яких живе на території ЧАЕС, а інша — у місті Чорнобиль. І дослідники не знайшли доказів того, що вони є рушійною силою генетичних змін.

Дослідження підтверджує попередні висновки про те, що собаки, які вільно розводяться на атомній станції, генетично відрізняються від собак, які знаходяться всього за 16 кілометрів звідти — у Чорнобилі. І тим більше такі пси відрізняються від популяції собак поза АЕС. Однак дослідники не виявили доказів збільшення частоти мутацій ДНК або збільшення накопичення мутацій між рослинною та міською популяціями.

«У цьому дослідженні ми не знаходимо доказів збільшення частоти мутацій у популяції собак, що живуть на атомній електростанції, через хромосомні аберації, збільшення різноманітності мікросателітів або збільшення алелів, отриманих нещодавно. Таким чином, мутація не є причиною раніше певної генетичної диференціації між цими двома географічно близькими популяціями собак, що вільно розводяться», — укладають дослідники.

Тому справжня причина цієї генетичної різноманітності залишається невідомою. Хоча команда дослідників знайшла деякі докази, що спрямований відбір може грати певну роль. Для підтвердження цього потрібне додаткове розслідування.

Тим часом, собаки в Чорнобилі мають унікальну можливість вивчити генетичний вплив радіації та можуть допомогти у дослідженнях інших видів, включаючи наш власний.

«[Вони] можуть бути ефективними годинниковими для впливу на здоров’я людини, спричиненої токсичним впливом навколишнього середовища… Таким чином, чорнобильські собаки є унікальним та цінним ресурсом як моделі для вивчення мутацій людини», — додали дослідники.