Науковці поділилися захоплюючими деталями про те, чому кажани сплять вниз головою. Це не просто цікава особливість, а дуже практичне рішення для цих маленьких літаючих ссавців. Вільний час, який вони проводять без польотів, зазвичай супроводжується незвичною позою — звисаючи з печер або мостів.
Еволюційний шлях кажанів
На думку Тари Хохофф, біологині та координаторки Програми збереження кажанів штату Іллінойс, сон вниз головою може бути результатом тривалого еволюційного шляху цих ссавців. Вона пояснила, що предки сучасних кажанів реагували на вимоги свого середовища, зазначає портал Live Science.
Потужні кінцівки та еволюційні зміни
Дослідження, проведене Олександром Льюїсом з Каліфорнійського державного політехнічного університету, наводить цікаві факти про фізичні зміни, які відбулися з часом. Він вважає, що їхні далекі предки могли лазити по високих деревах і використовувати падіння як спосіб ковзання між стовбурами. Ці здібності сприяли розвитку потужних кінцівок, які згодом стали крилами.
Завдяки еволюційним змінам у м’язах, сухожиллях та кігтях, кажани легко можуть висіти вниз головою. Деніел Павук, зоолог і завідувач кафедри біології Державного університету Боулінг-Грін в Огайо, пояснює: “Коли кажан знаходить місце для ночівлі, він скорочує м’язи, прикріплені до кігтів. Це дозволяє вазі його тіла розслабити сухожилля, з якими з’єднані кігті”.
Ефективне використання енергії
Варто зазначити, що кажани витрачають дуже мало енергії на те, щоб висіти вниз головою, оскільки їхні тіла розслаблені, а гравітація виконує всю роботу за них. Деніел Павук додає, що через еволюцію кістки нижніх кінцівок кажанів не здатні витримувати їхню вагу протягом тривалого часу. Отже, перебуваючи в такій позі, вони не навантажують свої слабкі ноги.
Захист і зручність для польоту
Цікаво, що висіння догори ногами ще й захищає кажанів від хижаків, таких як сови, яструби та змії. Більше того, ця поза забезпечує їм легший старт під час польоту. Льюїс зазначає, що не всі кажани мають цю звичку. Наприклад, “дискокрилі кажани” Центральної та Південної Америки користуються спеціальними присосками на великих пальцях, які дозволяють їм чіплятися за нижню сторону листя під різними кутами.
Таким чином, кажани демонструють справжнє мистецтво адаптації! Їхня унікальна поведінка не тільки зумовлена еволюцією, але й дає змогу виживати у складних умовах.