Археологи виявили, що 4000 років тому жінки Нубії використовували унікальний метод перенесення вантажів — на голові.
Так, дослідник біоархеології з Автономного університету Барселони Джаред Карбальо-Перес і його колеги досліджували місце археологічних розкопок Абу-Фатіма, яке складається з кладовища, розташованого біля третього катаракту річки Ніл, у місці, яке колись було стародавнім королівством Куш. Саме там вчені виявили унікальні сліди використання так званого “тамплайну” — головного ременя для перенесення вантажів жінками, які жили в Нубії (сучасний Судан) близько 4000 років тому.
Читайте також: Орнітологічне диво в Антарктиді: до українських науковців завітала несподівана гостя з пустелі
Про це провідний автор дослідження Джаред Карбальо-Перес повідомив Live Science в електронному листі.
Отож, проаналізувавши сліди на 4000-річних скелетах на кладовищі Абу-Фатіма, команда науковців виявила, що жінки, як правило, мають більше зносу на голові та шиї, ніж чоловічі скелети, що вказує на те, що жінки несли навантаження за допомогою головних ременів.
“У жінок спостерігалися специфічні дегенеративні зміни в шийних хребцях і областях черепа, пов’язані з тривалим використанням тумпінів, які переносять вагу з чола на верхню частину спини”, — написала команда в заяві.
Відомо, що у ході дослідження було проаналізовано останки 30 осіб — 14 жінок і 16 чоловіків.
До речі, особливо цікавою є знахідка елітної жінки, похованої з предметами розкоші, такими як віяло з пір’я страуса та шкіряна подушка. Незважаючи на високий соціальний статус, її скелет також демонструє сліди використання тамплайнів, що свідчить про участь жінок у фізичній праці незалежно від статусу.
Це відкриття є найдавнішим відомим доказом використання головних ременів для перенесення вантажів. Воно підкреслює важливу роль жінок у господарстві стародавньої Нубії та надає нові уявлення про розподіл праці та технології в суспільстві того часу.
Читайте також: Портал у надра Марса: NASA виявила печеру, де може бути життя
Використання тамплайнів і досі залишається поширеним у деяких регіонах Африки, Азії та Латинської Америки, що свідчить про ефективність цього методу перенесення вантажів. Це відкриття демонструє, як давні технології можуть мати тривалий вплив на культурні практики.