Вчені розкрили таємницю вимирання найбільших кенгуру в історії Землі: звідки прийшла небезпека

Австралійські вчені з Університету Вуллонгонга та Музею Квінсленду провели дослідження, яке проливає світло на причини зникнення протемнодонів — гігантських кенгуру, що мешкали на континенті від 5 мільйонів до приблизно 40 тисяч років тому.

Дослідження опубліковане у науковому журналі PLOS One.

Протемнодони (лат. Protemnodon) — це вимерлий рід великих сумчастих із родини кенгурових, які жили в Австралії та Новій Гвінеї в період від пізнього міоцену до пізнього плейстоцену (приблизно від 5 мільйонів до 40 тисяч років тому).

Читайте також: Друге “народження” тиранозавра не за горами? Науковці створюють шкіру древнього хижака

Так, нове дослідження вчених показало, що протемнодони сильно залежали від вологих екосистем, віддаючи перевагу обмеженим територіям з вологими тропічними лісами, зокрема в районі печер Маунт-Етна в Квінсленді, і рідко залишали звичні території, адже вони були малорухливими. Дійсно, ці тварини, вагою до 170 кг, були вдвічі важчими за сучасних червоних кенгуру.​

Основні характеристики:

• Протемнодони були значно більші за сучасних кенгуру. Деякі види важили до 170 кг і могли досягати зросту понад 2 метри.
• Вони мали масивніші кістки і більш кремезну статуру, ніж сучасні кенгуру. Їхня анатомія свідчить про те, що вони були менш пристосовані до стрибків і могли більше ходити або бігати “на чотирьох”, використовуючи передні кінцівки.
• Були травоїдними. Їхні зуби пристосовані для споживання м’якої рослинності — листя, молодих пагонів та, можливо, плодів.

Вчені використовували аналіз ізотопів стронцію, щоб визначити рухливість цих тварин. Цей метод дозволяє відстежити, де саме мешкали тварини, порівнюючи хімічний склад їхніх зубів з геологічними даними місцевості.

“Це схоже на палеонтологічний GPS-трекер. Ми можемо відстежити пересування окремих особин, їхній раціон і навіть причини їхнього відходу з життя”, — пояснив співавтор дослідження Скотт Хокнулл.

Таким чином вдалось встановити, що ці масивні сумчасті стали жертвами кліматичних змін, що перетворили їх вологі лісові місцеперебування на посушливі регіони. Це сталось приблизно 280 тисяч років тому. Через свою обмежену мобільність протемнодони не змогли адаптуватися до нових умов і врешті-решт вимерли. ​

Дослідження також проливає світло на долю інших гігантів Австралії, що зникли, — від двотонних вомбатів до хижих варанів.

Читайте також: Геологи спростували уявлення про тривалість утворення гірських порід: що відомо

Робота підтверджує, що кліматичні зміни були ключовим фактором вимирання мегафауни, хоча роль людини в пізніших зникненнях ще потрібно уточнити за допомогою нових методів.