Вчені розгадали загадку льодовикових періодів: коли Земля знову замерзне

Нове відкриття у вивченні кліматичних змін

Зміни в нахилі Землі щодо Сонця стали ключовими факторами в появі та відступі величезних льодовикових щитів протягом останніх 800 000 років. Вчені з’ясували чітку схему, що пояснює, коли починаються і закінчуються льодовикові періоди. Результати дослідження, які опубліковані в Science, підтверджують давні гіпотези і додають нові деталі до нашого розуміння глобальних кліматичних змін.

Читайте також: Археологи знайшли 3000-річний комплекс обробки золота в Єгипті

Яка роль нахилу та прецесії?

На основі кліматичних записів за останні 800 000 років, вчені з’ясували, що співвідношення коливань нахилу та форми орбіти Землі визначають моменти початку і завершення льодовикових епох. Прецесія, або повільне зміщення осі обертання, запускає процеси танення льоду, а нахил формує теплі міжльодовикові періоди. За словами вчених, наступний льодовиковий період, якщо не враховувати людський вплив на клімат, може початися через 11 000 років.

Що таке льодовикові періоди?

Льодовикові періоди відбуваються на Землі приблизно кожні 100 000 років, коли великі частини планети вкриваються льодовиками на тисячі років. Наразі ми живемо в одному з таких міжльодовикових періодів, але вчені взялися за дослідження, щоб зрозуміти закономірності, що стоять за цими змінами.

Відкриття, яке змінило уявлення

Дослідники на чолі зі Стівеном Баркером, професором наук про Землю в Кардіффському університеті, протягом тривалого часу перевіряли теорію сербського вченого Мілутіна Міланковича, який стверджував, що навіть незначні зміни в нахилі Землі можуть впливати на формування льодовикового покриву. Зараз вчені стверджують, що вони нарешті розгадали цю давню загадку.

На цей момент вісь Землі нахилена під кутом 23,5 градуси, що впливає на кількість сонячного випромінювання, яке досягає полюсів. Цей нахил мимоволі змінюється протягом 41 000 років, в той час як періоди коливання осі відбуваються з циклом близько 21 000 років.

Як проходило дослідження?

Дослідники проаналізували зміни нахилу та прецесії за 800 000 років і побудували графіки відступу і наступу льодовикових щитів, використовуючи дані з мікроскопічних раковин, відомих як форами. Зміни в тому, скільки льоду залишилось, свідчать про те, наскільки далеко колись простягнулися льодовики.

Прорив у розумінні процесів

Баркер зазначає, що результати їх дослідження відкривають нові горизонти у вивченні зміни клімату. “Ми виявили дивовижну кореляцію, яка свідчить про прямий зв’язок між нахилом, прецесією і тривалістю розпаду льодовикового покриву”, – підкреслив він. Це означає, що зміни в циклах нахилу і прецесії мають критичний вплив на те, як льодовики розширюються та відступають.

Що з наступним льодовиковим періодом?

Вчені стверджують, що льодовиковий покрив розпочне своє розширення приблизно через 10 000-11 000 років, досягнувши максимального розміру за 80 000-90 000 років. Після цього йому знадобиться ще 10 000 років, щоб відступити до полюсів.

Однак існують суперечки щодо часу наступного зледеніння, адже дії людини кардинально змінюють природні цикли. Якщо рівень вуглекислого газу залишиться високим, нове зледеніння може й не відбутися.

Висновки дослідження

Баркер закликає до обережності і попереджає, що викиди CO2 в атмосферу не є корисними і хоч вони можуть призвести до того, що людство ніколи не дочекається наступного льодовикового періоду,  не варто таким чином гріти нашу планету. “Ми маємо на меті визначити, яким би був клімат без людської діяльності, але якщо ми продовжимо викидання парникових газів, то навряд чи дочекаємося часів, коли льодовики повернуться”, – зазначає вчений.

Дослідження має велике значення для розуміння майбутніх змін клімату і можливих наслідків для нашої планети. Залишається сподіватися, що вчені зможуть з’ясувати більше про ці складні процеси та допомогти людству правильно адаптуватися до викликів, які чекають нас попереду.