Вчені хочуть “заразити” живими організмами інший світ Сонячної системи і подивитися, що станеться

Група дослідників висунула досить сміливу ідею — доставити на Енцелад, один із крижаних супутників Сатурна, мікробне життя з Землі. Публікація з описом проєкту з’явилася в журналі Space Policy, остаточні висновки містить стаття на IFLScience.

Мета заселення Енцелада мікробами

Енцелад, поряд із супутником Юпітера Європою, вважається одним із найперспективніших місць пошуку життя в Сонячній системі. Під товщею криги там простягається океан рідкої води, в якому вже виявлено важливі хімічні елементи. Якщо у цьому середовищі виявиться, що життя відсутнє, вчені пропонують навмисно доставити туди земні мікроорганізми.

Такий експеримент дозволить відстежити, як живі клітини колонізують неживий, але придатний для існування простір. Результати можуть пролити світло на зародження перших форм життя на Землі та механізми їх поширення в океанах нашої планети.

Крім фундаментальних знань, успішне заселення Енцелада могло б відкрити шлях до подальшого використання супутника як бази для досліджень далеких регіонів Сонячної системи.

Етичні ризики та запитання

З іншого боку, перенесення земних мікробів на безпристрасний світ викликає низку етичних дилем. Якщо в підльодовому океані Енцелада виявлять власні форми життя, людство може відчути обов’язок захищати і досліджувати цю екосистему. А якщо там порожньо — чи маємо ми право змінювати природну середу чужої планети?

Які наслідки отримає середовище Енцелада після введення земних мікроорганізмів? Чи можна гарантувати відсутність негативного впливу на потенційні екосистеми? Ці питання потребують ретельного міжнародного обговорення.

Що робить Енцелад таким привабливим?

• Шостий за розміром супутник Сатурна, розташований приблизно на 14-й орбіті від планети.
• Діаметр — близько 504 км (у 7 разів менше за Місяць).
• Поверхня вкритa чистим водяним льодом, який відбиває до 99 % сонячного світла.
• Океан рідкої води під крижаною корою, що потенційно охоплює майже весь супутник.
• Регулярні гейзери, які викидають водяну пару й крижані частинки на сотні кілометрів, містять органічні сполуки.
• Геологічну активність і тепловий баланс підтримує гравітаційний вплив Сатурна та інших його супутників.
• Температура поверхні — близько –200 °C; у глибині океану — від 0 до +1 °C.
• На дні океану діють гідротермальні джерела з температурою від +90 до +370 °C, що можуть бути джерелом хімічної енергії для життя.

Отже, перенесення земних мікробів на Енцелад може стати не лише новим кроком у вивченні виникнення життя, а й випробуванням етичних і технологічних меж космічних місій.