Фото - freepik
На архіпелазі Шпіцберген у Норвегії завершилася безпрецедентна наукова експедиція, під час якої вчені вперше в історії взяли зразки жирової тканини у білих ведмедів. Мета — дослідити, як хімічне забруднення навколишнього середовища впливає на здоров’я цих арктичних хижаків. Про це повідомляє Agence France-Presse (AFP).
Експедицію організував Норвезький полярний інститут. Щоб дістатися до ведмедів, дослідники використовували вертоліт: тварин присипляли за допомогою спеціальних дротиків, після чого команда оперативно збирала біоматеріали — зразки жиру, крові, а також встановлювала GPS-нашийники та медичні сенсори.
У жировій тканині ведмедів виявлено високий вміст ПФАС — пер- і поліфторалкільних речовин. Це токсичні синтетичні сполуки, що застосовуються у промисловості та побуті (антипригарні покриття, водовідштовхувальні засоби, пакування для їжі). Вони не розкладаються природним шляхом, накопичуються в організмах і роками зберігаються в довкіллі.
Попри це, популяція білих ведмедів на Шпіцбергені поки що залишається стабільною, а самі тварини демонструють хорошу фізичну форму. Це контрастує з ситуацією в Західній Гудзоновій затоці (Канада), де чисельність білих ведмедів за п’ять років скоротилася на 27%.
Дослідження показало: рівень токсичних речовин у ведмедях більше залежить не від танення льодів, а від типу харчування. Є два основні «стилі життя»: осілі ведмеді, які залишаються на узбережжі, та морські кочівники, які добувають їжу в морі. Їхній раціон різниться, а разом із ним — і види забруднювачів, які потрапляють у їхні організми.
Через кліматичні зміни та зменшення морського льоду ведмеді змушені адаптуватися: замість тюленів вони починають полювати на північних оленів, розоряти гнізда птахів і навіть поїдати морські водорості. Проте така зміна дієти поки що не призвела до виснаження.
За один польовий сезон дослідники відловили 53 ведмеді, встановили 17 GPS-нашийників і спостерігали за 10 самками з дитинчатами. Нові сенсори фіксують пульс і температуру тіла — разом із координатами пересування це дає надзвичайно повну картину життя цих тварин у дикій природі.
«Ми хочемо зрозуміти, як змінюється світ білих ведмедів — і це відбувається дуже швидко», — пояснює Джон Аарс, керівник програми з дослідження полярних хижаків. Хоча з 1976 року чисельність ведмедів на Шпіцбергені вдалося стабілізувати завдяки міжнародному захисту, глобальне потепління загрожує цьому досягненню. Температура в Арктиці зростає вчетверо швидше, ніж у середньому по планеті.
Дослідження дозволяє краще зрозуміти, як кліматичні й антропогенні фактори впливають на полярні екосистеми. Результати стануть основою для подальших стратегій з охорони білих ведмедів і збереження Арктики — одного з найуразливіших регіонів Землі.
Vodafone забезпечив поліцію доступом до даних, що дозволить швидше знаходити людей у екстрених ситуаціях.
У неділю, 27 липня 2025 року, на Землі очікується магнітна буря високої сили. Згідно з…
На дні колишнього Каховського водосховища виявлені небезпечні забруднення, які можуть мати негативний вплив на рослини…
Дізнайтеся, чому ваш смартфон розряджається вночі та знайдіть ефективні способи для вирішення цієї проблеми.
Науковці підтвердили, що Земля обертається швидше, а 10 липня 2025 року став найкоротшим днем. Ожидаются…
Дізнайтеся, які предмети побуту заважають Wi-Fi сигналу від роутера та як їх уникати для кращого…