Українські прізвища, якщо предки були нечупарами: перевірте своє у списку

У давнину в українському суспільстві неохайність і нечупарство сприймалися вкрай негативно. Ще б пак, в ті часи репутація кожної людини була на виду, а побут і зовнішність тісно пов’язувалися з моральними якостями людини. От і виходить, що якщо предок був нечупарою або мав помітні риси зовнішності, які з цим асоціювалися, то це цілком могло дати початок певному родовому імені.

Видання YSTNews ґрунтуючись на роботі “Сучасні українські прізвища” мовознавця Юрія Редько, розповідає про українські родові імена, які давали тим українцям, які не дбали про свій зовнішній вигляд.

Читайте також: Українські прізвища, які виникли до хрещення Русі і мають язичницьке коріння: перевірте своє у списку

Дійсно, у селянському середовищі, де всі працювали фізично, охайність вважалася ознакою порядку, гідності й поваги до себе та громади. Якщо ж людина була завжди брудна, нечепурна чи не слідкувала за собою, то її часто вважали:

• ледачою (“не вмився — значить, і в хаті в нього бардак”);
• безвідповідальною (не стежиш за собою — не доглянеш і господарство);
• низької культури, “без роду-племені”.

Більше того, у християнстві бруд часто асоціювався з гріхом, адже було прийнято мити руки перед їжею, тіло – перед причастям, а перед святами наводити чистоту в хаті. В народі часто казали: “У кого совість чиста – той і сорочку пере!”

Отож, якщо людина ходила брудна, скуйовджена, в занедбаному одязі, то цілком закономірно могла отримати прізвисько типу Нечупора, Бруд, Замазаний, Кудла, Чупиренко. У невеликих громадах це було помітно, і “ярлик” міг закріпитися надовго. А  потім те прізвисько ставало офіційним при записах у метричні книги.

ТОП-10 прізвищ з натяком на неохайність, нечистоту чи розтріпаність виглядає так:

Бруд, Брудний, Брудник, Бруденко – від слова бруд — часто як прізвисько до неохайного, неохайного в хаті чи на тілі.

Замазаний, Замазайло – буквальний опис людини в брудному одязі чи з плямами, також уживалося як глузливе прізвисько.

Кашлатий, Кашляк – кашлатий означає скуйовджений, розтріпаний. Вживалося як характеристика зовнішності.

Кудла, Кудля, Кудляк, Кудленко – від кудлатий, тобто скуйовджений, нечесаний, з розпатланим волоссям.

Мазур, Мазурик, Мазура – не лише етнонім, а й діалектне позначення людини замазаного вигляду (у деяких регіонах).

Нечупоренко, Нечупора, Нечупайло – напряму від слова нечупара (неохайна, скуйовджена людина).

Рябий, Рябченко, Рябуха – прізвиська, які іноді натякали на нечисту, плямисту шкіру (у розумінні “рябий” – в плямах, прищах).

Смалько, Смоляк – можливе походження від вигляду з сальним, жирним волоссям чи руками (асоціація з “смалець”, “смола”).

Хлюст, Хлюстун, Хлюстенко – у деяких регіонах означало невмитого, заляпаного, зневажливий синонім до нечепурного чоловіка.

Читайте також: Українські прізвища, якщо предки були модниками: перевірте своє у списку

Чупира, Чупиренко, Чупринка – від чуприна, чупиритися — часто з натяком на “стирчить як попало”, скуйовджене.