Як нейрочіп змінює життя: рік з імплантом у мозку першого пацієнта з Neuralink

Рік тому, 30 січня 2024 року, компанія Neuralink, заснована Ілоном Маском, здійснила революційний крок, вжививши перший імплант у мозок людини. Через рік після цієї знакової події пацієнт продемонстрував вражаючі результати: він може керувати комп’ютером, використовуючи лише силу свого розуму. Про те, як він навчався та з якими викликами зіштовхнувся, розповідає The Guardian.

Це цікаво: Прізвища, що прийшли до України з-за кордону: перевірте своє у списку

Стан пацієнта та його шлях до імплантації

Першим пацієнтом став 30-річний Ноланд Арбо. Його історія почалася після травми, яку він отримав у 22 роки під час роботи в літньому таборі в штаті Нью-Йорк. Під час літніх активностей друг випадково вдарив його у голову, що призвело до серйозного пошкодження спинного мозку. У результаті Ноланд втратив рухливість нижче шиї.

“Мій мозок – це остання частина мене, над якою я справді відчуваю контроль,” – ділиться своїми відчуттями Ноланд.

Виклики та еволюція технології

Тривалий час чоловік залишався повністю знерухомленим, міг тільки тримати стилус в роті для перемикання пісень на iPad. Це стало для нього недостатньо, тому Ноланд вирішив взяти участь у дослідженнях травм спинного мозку. Чекання зайняло 8 років, поки він не почув про Neuralink і можливість імплантації чипа.

Уже за чотири місяці після того, як дізнався про технологію, Ноланд опинився на операційному столі, де йому імплантували чип у моторну кору мозку. Чип складається з 1 024 електродів на надтонких нитках і став частиною його життя на найближчі 6 років.

Технічні труднощі та їх вирішення

Після успішної імплантації Ноланд зіткнувся з низкою труднощів: спочатку йому доводилося заряджати чип кожні 5-6 годин, що викликало розчарування. Через місяць після операції стало зрозуміло, що ефективність чипа знижується – електроди почали відходити від нейронів через природні рухи мозку. Це стало серйозною загрозою для функціональності пристрою.

Проте команда інженерів Neuralink виявилася вирішальною: вони налаштували нові алгоритми зчитування сигналів мозку, що дало змогу відновити функціональність імпланта. Тепер Ноланд може виконувати багато завдань без фізичного контакту з пристроями, просто використовуючи свої думки.

Нові можливості та етичні питання

На даний момент Ноланд може рухати курсор на екрані, набирати повідомлення та навіть змагатися у відеоіграх, використовуючи лише думки. Це відкриває величезні перспективи як для людей з обмеженими можливостями, так і для тих, хто хоче покращити свої когнітивні навички чи отримати нові технологічні інструменти для повсякденного життя.

Проте, важливо зауважити, що з цими технологіями виникають і етичні питання. Ноланд звертає увагу на ризики несанкціонованого доступу до особистої інформації, що може статися під час зчитування і передачі мозкових сигналів.

Розвиток таких технологій потребує не лише наукових досягнень, але і ґрунтовної дискусії на тему етики та безпеки використання нейроімплантів у повсякденному житті.