Ядерний реактор на Місяці: нова ера космічних суперечок та боротьба за ресурси, хто отримає контроль

Встановлення ядерного реактора на поверхні Місяця створює безпрецедентний виклик для міжнародного космічного права. Дізнайтеся, як енергетична інфраструктура може стати ключовим фактором у перерозподілі впливу між державами, про це розповідає видання Fast Company.

Китай і США: перегони за місячну енергетику

У квітні 2025 року Пекін оголосив про проект атомної електростанції на Місяці з планом запуску до 2035 року. Основне завдання – забезпечувати живлення міжнародної наукової станції. У відповідь на це Вашингтон пообіцяв розгорнути власний компактний ядерний реактор уже до 2030 року, про що заявив в.о. адміністратора NASA Шон Даффі.

Національне управління США космічними дослідженнями спільно з Міністерством енергетики кілька років розробляють модульні ядерні системи, здатні підтримувати бази, видобуток корисних копалин і тривале перебування людей на супутнику Землі.

Мирне використання чи правовий виклик?

Фахівці з космічного права не розглядають ці плани як гонку озброєнь, а виокремлюють боротьбу за будівництво стратегічної інфраструктури. Попри уявну ризикованість, встановлення реактора не суперечить міжнародним нормам. Навпаки, за належного контролю це дасть поштовх до поглиблення наукових досліджень і комерційної активності.

Водночас питання відкритого доступу до місячних ресурсів, регулювання потужностей і безпеки експлуатації залишаються відкритими.

Міжнародний правовий контекст

Ядерні джерела енергії в космосі використовують із 1960-х років: США й СРСР застосовували радіоізотопні термоелектричні генератори для живлення зондів і супутників. У 1992 році ООН ухвалила непов’язану юридично резолюцію з рекомендаціями щодо безпечного й прозорого застосування ядерних технологій у космосі.

Жоден договір не забороняє мирні ядерні установки на Місяці. Однак держава, яка першою введе їх в експлуатацію, зможе впливати на формування стандартів поведінки та правил взаємодії в регіоні.

Першість як стратегічна перевага

Ключовим документом є Договір про космос 1967 року, ратифікований майже всіма космічними державами. Стаття IX зобов’язує враховувати інтереси інших учасників. Якщо одна країна встановить на Місяці ядерний реактор, інші учасники будуть юридично й фактично змушені уникати цієї зони, ніби вона позначає нову межу.

Також договір визнає право на вільне дослідження й створення об’єктів, проте встановлює процедури попередніх консультацій, що дає власнику бази важелі контролю над доступом.

Інфраструктура та її геополітичне значення

Будівництво ядерного реактора надасть країні значну перевагу в освоєнні ресурсно багатих районів, зокрема південного полюса Місяця, де можуть зберігатися запаси водяного льоду для пального й підтримки життя.

Хоча проєкти розробляють із жорсткими стандартами радіаційної безпеки, ризики екологічного та технічного характеру потребують додаткових міжнародних протоколів. Саме цим і мають опікуватися рекомендації ООН, щоб мінімізувати можливі загрози.

Отже, впровадження ядерної енергетики на Місяці може стати поворотним моментом у розподілі космічної влади та започаткувати нову еру співпраці й конкуренції в позаземних просторах.

Читайте також