Артефакт із Чингульського кургану
Фахівці Національного музею історії України продемонстрували шолом XIII століття, виявлений на розкопках Чингульського кургану в Токмацькому районі Запорізької області. Надзвичайно добре збережений предмет датують 1200–1300 роками. За словами вчених, він є безцінним свідченням рівня захисного обладунку і воєнної культури на українських землях у середньовіччі.
Контекст епохи: битва на Калці
Цей шолом з великою ймовірністю використовувався воїном за часів битви на річці Калка 31 травня 1223 року – першого масштабного зіткнення руських князів із монгольською армією. Відважні дружини Русі та їхні половці-союзники намагалися стримати монгольське наступання, яке розпочалося внаслідок завойовницької кампанії Чингісхана на захід.
Формування русько-половецької коаліції
На початку XIII століття кілька руських князів об’єдналися з половецькими володарями, закликаними на допомогу галицьким правителем Мстиславом Мстиславичем. У квітні 1223-го до лав союзників вступили князі Мстислав Романович із Києва, Мстислав Святославич із Чернігова та сам Мстислав галицький. Проти них виступив дрібний, але добре організований загін монгольських воєначальників Джебе й Субедея.
Розбіжності і поразка
Під час марш-маневру до Калки єдність коаліції дала тріщину: кожен із трьох князів діяли самостійно, а галицький Мстислав без узгодження рушив у фронтальну атаку. Після першого удару половці не витримали і почали відступ, що призвело до розгрому загонів Русі. Монголи влаштували контратаку, розбили війська на берегах Калки й із великою жорстокістю розправилися з полоненими.
Значення знахідки
Попри трагічний результат битви, шолом із Чингульського кургану допомагає реконструювати вигляд обладунків і тактику середньовічного воїнства. Кожен артефакт, подібний до цього, розкриває деталі побуту та військових технологій наших предків і збагачує розуміння історії України.