“Найкращі учні природи”: фотопастка в Чорнобилі показала, як вовки майстерно зникають у пейзажі

Після аварії на ЧАЕС у 1986 році зону залишили всі люди і природа почала відновлюватись сама по собі. При цьому символом “екологічного ренесансу” Чорнобильської зони стали вовки.

Про це стало відомо зі сторінки Чорнобильського Радіаційно-екологічного Біосферного Заповідника в соцмережах.

Читайте також: Революція у кінології: найкращих цуценят для служби людям може визначити лише ШІ

Дійсно, вовки в Чорнобильській зоні відчуження являються об’єктом великого наукового інтересу. Ще б пак, попри радіаційне забруднення, їхня популяція не лише збереглась, а й збільшилася у 5-7 разів. Це пояснюється відсутністю людей, полювання та мінімальним втручанням у природу, що дало хижакам простір для розмноження та полювання.

На сьогоднішній день вовки займають нішеву вершину харчового ланцюга у Чорнобильському лісі, і тепер контролюють чисельність популяцій оленів, кабанів, бобрів тощо.

В свою чергу вчені використовують GPS-ошийники та фотопастки, щоб відстежувати переміщення вовків, вивчати території, які вони займають, і аналізувати соціальну структуру зграї.

Нещодавно до однієї з фотопасток Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника потрапила зграя вовків. На сторінці заповідника в соціальній мережі Facebook знімку дали назву “Уроки маскування”, оскільки вовки майстерно зливаються з ландшафтом і українці в коментарях так і не змогли визначити точну їх кількість.

“Скільки вовків у цій зграї? На фото видно трьох, які своїм забарвленням ледь не зливаються з ландшафтом. Що типово для цих хижаків: колір їх шерсті часто відповідає тим місцям, у яких вони мешкають. Наприклад, у пустельних вовків забарвлення з рудим відтінком, у тундрових – білим, а у лісових варіюється від світло-сірого, сіро-бурого до чорного”, – зазначили експерти заповідника.